Дмитро Яворницький: просвітянський символ Січеславщини

Початок минулого століття для подарував українцям можливість відродити і затвердити власну національну свідомість і культуру на своїх історичних теренах. Першими це зрозуміла українська інтелігенція, яка на той момент вже декілька десятиліть вичікувала слушної нагоди “вийти на публіку”. Цей процес не оминув і тодішній Катеринослав, який попри імперські міфи мав доволі потужний пласт національної еліти. Саме цьому пласту і належить утворення у місті осередку Товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. 

До ідейних натхненників створення філії просвітянського руху на Січеславщині належать такі видатні постаті як Василь Біднов, Дмитро Дорошенко, Антін Синявський, Ольга Косач-Кривинюк, Адріан Кащенко, Іван Труба та багато інших. Приєднався до цього і один із символів сучасного Дніпра, історик та краєзнавець Дмитро Іванович Яворницький. 

Разом із вищезгаданими однодумцями 7 жовтня 1905 року Дмитро Іванович добився того, що губернатор Катеринославської губернії Олексій Нейдгарт затвердив перший Стату місцевої “Просвіти”.

Дмитро Іванович Дорошенко

Іван Михайлович Труба

Антін Степанович Синявський

Вже за перший рік свого існування просвітяни об’єднали навколо себе 190 осіб, які активно брали участь у житті осередку. Втім, згодом діяльність просвітян була призупинена через введення військового стану в губернії та скорочення власних матеріальних ресурсів. Аби забезпечити належне функціювання катеринославської “Просвіти”, Дмитро Яворницький неодноразово проводив виїзні лекції у сусідніх містах та клопотав про допомогу для просвітян. 

До складу ради організації Дмитра Івановича офіційно було обрано 4 червня 1906 року, тоді ж “Просвіта” повноцінно відновила свою діяльність.

Попри доволі вороже ставлення до об’єднання української інтелігенції з боку імперських можновладців, станом на 1907 рік катеринославський осередок забезпечував діяльність літературної, драматичної та співочої секцій, функціював лекційний гурток та бібліотека. Варто зауважити, що найбільш популярною секцією в “Просвіті” була драматична, яка вже у перший сезон своєї діяльності поставила 57 спектаклів.

Дмитро Яворницький особисто запрошував у Катеринослав провідних українських науковців того часу. Так, у 1907 році запрошення провести лекцію “Україна в її минулому і сьогоденні” отримав харківський вчений Микола Сумцов.

Український журнал «Дніпрові хвилі», який видавався у Катеринославі з весни 1910 року до кінця 1913-го на кошти місцевого домовласника Кузьми Котова і редагувався Дмитром Дорошенком. 

Сам Яворницький також регулярно проводив лекції українською мовою в “Просвіті”. Як згадував Дмитро Дорошенко, “Дід”, як звали Дмитра Івановича поза очі молодші однодумці, робив “популярні виклади про Запорожжя” для місцевих мешканців і просвітян. Зокрема, 6 лютого 1908 року в приміщенні катеринославської “Просвіти”, яке знаходилося у будинку Давидовського на Торговій вулиці (вул. В’ячеслава Липинського), Дмитро Яворницький українською мовою виголосив публічну лекцію “Україно-руське козачество в історії”.

Окрім активної діяльності в Катеринославській губернії (де Яворницький сприяв створенню розгалудженої системи осередків просвітян), Дмитро Іванович виїздив на зустріч з українцями у Петербурзі, а також відвідував “Просвіту” на Кубані, зокрема в Катеринодарі, де також читав лекції про запорожців та кобзарів. Мав він зв’язки і на Галичині, куди від історика надходили його власні тематичні матеріали.

Також варто зазначити, що завдяки “Просвіті” із “українським світом” через вуста Дмитра Яворницького знайомилися й представники інших етнічних груп. Так, у листі від 29 жовтня 1909 року український письменник Іван Личко прохав Яворницького долучити свою дружину-неукраїнку, яка цікавилася українською культурою, до заходів у “Просвіті”.

Панно «Д.І. Яворницький» 

За часи діяльності Дмитра Івановича Яворницького у Катеринослав неодноразово приїжджали кобзарі, які знайомили зрусифікованих “міських українців” з багатовіковою народною творчістю їхнього краю. Не забував Яворницький і про головного кобзаря українського народу — Тараса Шевченка. Так, завдяки зв’язкам Дмитр Івановича і самовідданій роботі усіх членів “Просвіти” 25 лютого 1914 року в приміщенні Англійського клубу відбувся масштабний Ювілейний Шевченківський вечір до дня народження Тараса Григоровича. Цей захід зібрав чимало свідомих українців з усієї губернії. Втім, не дивно, що це викликало занепокоєння у імперської влади, після чого просвітянам більше не дозволялося збиратися на подібні заходи у місті.

Вже після початку Першої світової війни Дмитро Яворницький разом із однодумцями віддавав усі сили аби “Просвіта” продовжувала свою діяльність на Катеринославщині. На жаль, тодішні умови призвели до того, що у січні 1916 року під тиском влади Катеринославська “Просвіта” все ж була закрита. Втім, незважаючи на це, за роки свого існування місцеві просвітяни залишили неоціненний відбиток на соціо-культурному обличчі Катеринослава. 

Діяльність “Просвіти” буквально зацементувала українську ідею в Січеславі (саме Дмитро Іванович Яворницький у свій час активно пропагував цю назву для міста), що у свою чергу допомогло українцям пронести її через буремні десятиліття воєн, репресій, голоду і русифікації.

Дмитро Іванович Яворницький

За матеріалами книги Сергія Світленка “Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві”.

Автор: Антон МОРОЗ