День білої тростини: чи пристосовані вулиці Дніпра для людей з вадами зору
До Міжнародного дня білої тростини представники товариства сліпих у Дніпропетровській області провели акцію. люди з вадами зору прямували 6-ма маршрутами із житлових масивів Перемога, Тополя та Парус до будівлі облдержадміністрації. Мета акції – показати наскільки Дніпро пристосоване для слабозрячих та незрячих.
З якими проблемами вони стикаються та як їх можна вирішити – репортаж Суспільного.
З різних куточків міста різними маршрутами, щоб показати наскільки міська інфраструктура адаптована для людей з вадами зору. Таку акцію до Міжнародного дня білої тростини організували у дніпропетровському Товаристві сліпих.
Від Успенської площі до облдержадміністрації у супроводі інструктора УТОС йшов Віталій Веремейчук. Чоловік повністю втратив зір у 12 років. В рамках акції проїхався трамваєм, купив каву. Першу серйозну перешкоду зустріли на проспекті Яворницького, де дорога не обмежена тротуаром.
Небезпечне місце знайшли на перехресті вулиць Пушкіна та Поля. Там, розповідає інструкторка УТОС Леся Лимар, неправильно поклали тактильну плитку.
«Ця плитка тактильна покладена таким чином, що якщо до неї стати перпендикулярно, то якраз виходиш на середину перехрестя, тобто будеш йти по діагоналі. І це дуже небезпечно», – каже Віталій.
Він дійшов до облдержадміністрації за годину. Розповідає, було важко, бо зазвичай тут не ходить. Найважче, каже, переходити на світлофорах, більшість неозвучені, а якщо звуки є, то вони не універсальні. Така ж проблема із громадським транспортом.
«Тролейбус стане – ми не знаємо, який це тролейбус, де двері. Треба паличкою знайти тролейбус, вже тоді рукою по ньому йдемо і питаємо, який це тролейбус взагалі. Якщо просиш людей, то відсотків 80 допомагають», – розповів Віталій Веремейчук.
Андрій Цвєтков їхав із житлового масиву Перемога. Хотів пройтися парком, але не знайшов спеціальної доріжки, яка б його вела. Також Андрій говорить: є проблема з працевлаштуванням. У місті на роботу без проблем беруть на два підприємства від УТОС. За словами чоловіка, не вистачає відкритості роботодавців.
«Немає доступності. Я не обов’язково хочу працювати у тих місцях, які для мене відвели ще у радянській епосі. Я не хочу працювати на заводі. Я може хочу працювати у продажах, але банально не можу доїхати до будь-якої торгової компанії», – каже він.
У супроводі журналістів ставлення людей на вулиці стає кращим, говорить Наталя. Разом з донькою Дар’єю їхали маршрутом з житлового масиву Тополя.
«Можливо, ми у чомусь слабкі, нам потрібна допомога і трохи більше увагу. Ми цього потребуємо і просимо», – зазначає вона.
На обліку в обласному товаристві сліпих близько 1000 людей, але насправді їх набагато більше, розповідає інструкторка Леся Лимар. Говорить, у місті та в Україні загалом немає служб, які навчали б людей і звадами зору пересуватися містом.
«Нам для цієї акції треба було прикласти дуже багато зусиль, щоб знайти хоча б 5 людей, які б не побоялись, тому що дуже багато людей не знають міста, бояться ходити, тому що знають про усі ці перешкоди про небезпеку, можуть потрапити під машину. Не налагоджена така соціальна послуга, як навчання людей орієнтуванню у просторі, пересуватися з білою тростиною», – сказала вона
Схожі акції проводитимуть і надалі, розповідає Андрій Цвєтков каже, що учасники УТОС готові до діалогу з місцевою владою, щодо покращення інклюзивної інфраструктури.
Авторка – Юлія Безбородько
У Дніпрі укладають тактильну плитку, яка може бути небезпечною для незрячих (ВІДЕО)
У Дніпрі розробили мобільний додаток для людей з вадами зору
Без фахової допомоги можуть лишитись черкасці з порушенням зору
