Бутусов нагадав Назарову, що з тим зробили б у 1941

logo

Бутусов нагадав Назарову, що з тим зробили б у 1941

Вчора, 20 листопада, в апеляційному суді у Дніпрі розглядалася скарга генерала Назарова, якого суд першої інстанції визнав винним у катастрофі військового літака ІЛ-76. Під час засідань Назаров та його захисники неодноразово завляли, що цивільний суд не має повноважень вирішувати долю військового, а вирок має винести військовий суд. Таку позицію на своїй сторінці у Facebook прокоментував головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов, інформує Дніпроград. 

«У 1941-му році 27 радянських генералів були звинувачені в поразці Червоної армії, віддані до військового трибуналу і розстріляні. У вищому військовому командуванні відбулися зміни — відповідно до рівня мислення радянської влади, звичайно, і почалися деякі військові реформи — через два роки РККА повністю оновила вищий керівний склад, всіма фронтами почали командувати висуванці воєнного часу, а не довоєнні маршали, яких прибрали на тилові посади, армія прийняла новий бойовий статут 43-го року, повністю змінилася організаційно-штатна структура, впровадили повністю нові програми бойової підготовки… Але сьогодні деякі засуджені генерали заявляють, що всі їхні проблеми — від цивільного суду, що ось була б війна, то військовий суд їм би нічого не зробив. А от не факт. Висновок: давайте поважати той суд, який згідно із законом передбачений», — розповів Юрій Бутусов.

Також зазначимо, що на останньому засіданні, попри стійку позицію захисту та генерала — винести вирок має військовий суд, сам Назаров подав клопотання, де запевнив, що експерти, які зробили висновок, що винен у загибелі екіпажу саме він — військовослужбовці ЗСУ, тому не можуть бути визнані належними експертами, адже є його підлеглими, тож їх висновки упереджені.

Такі дії захисту Назарова та самого генерала викликали обурення та сміх у більшості українців, адже їх доводи та клопотання в більшості суперечать один одному, що вкотре доводить, головна мета захисту генерала-убивці — затягнути розгляд справи.

Автор: Дарина ТВАРА