Беззаконня і зрада в Шевченківській райраді — наслідок політичних амбіцій і відсутності ідеології

logo
73371_bezzakonnja_i_zrada_v_shevchenkivskij_raj.jpeg


Беззаконня і зрада в Шевченківській райраді - наслідок політичних амбіцій і відсутності ідеології

Через буремні події в Шевченківській районній у місті Дніпрі раді не було часу написати свою думку щодо того, що відбувалося останнім часом.

Після місцевих виборів були сформовані чіткі політичні домовленості про створення демократичного табору, щоб унеможливити повернення старого режиму і саме в контексті коаліції, шукати компроміси, рішення реалізації своїх програм (звісно у кого вони були)

В Шевченківській райраді демократична коаліція дала тріщину ще влітку, коли відбувалися довибори у Верховну Раду по 27 виборчому округу. Тоді до Громадської сили та Опозиційного блоку вирішили приєднатися частина депутатів райради від БПП. Так як на той момент Голова райради (від Укропу) мав імунітет, то через сам факт об’єднання намагалися посварити між собою всі місцеві демократичні сили. І ця можлива боротьба в демократичному таборі на той час могла дати шанс перемогти на довиборах у Верховну Раду єдиному кандидату він Громадської Сили та Опозиційного блоку — Загіду Краснову. Термінова протидія дала можливість втримати баланс. При умові того, що районні депутати від Батьківщини будуть триматися демократичних сил.

Але домовленості — це настільки крихка конструкція, що якщо постійно шукати слабкі місця і знайшовши їх правильно вдарити по ним, то вона не витримає і рухне. Саме цим і займався останній рік Олександр Вілкул, шукав найслабкішу ланку в демократичному ланцюгу.

В четвер 22 грудня на сесії в Шевраді слабкою ланкою виявилися районні депутати від Батьківщини, звісно вони навряд чи могли прийняти рішення самостійно (це питання рівня обласного керівництва) про утворення вже нової широкої коаліції з політичних сил Опозиційний Блок, Громадська Сила, БПП, Батьківщина проти Українського об’єднання патріотів. Така вона українська політика «проти кого дружимо», але коли я бачу, що заступник голови від БПП отримує напряму вказівки від керівника фракції ОППи, коли Батьківщина дає своїх силовиків для того, щоб себе комфортно почували ОППи і ГС, і як вони в ейфорії сплітаються один з одним в боротьбі проти радикалів, висміюють при тому гасла «Слава Україні!». Такий формат мені не прийнятий. Звісно, кожен робить свій вибір, але хто від цього виграє? Подумайте про це на дозвіллі.

В нашому місцевому політикумі на вищих щаблях всі давно знають один одного. Разом відпочивають, п’ють каву, товаришують. Але політичні партії за відсутності чітких ідеологічних рамок працюють по старому принципу «проти кого дружимо». Ми повинні розуміти, що під час військової агресії треба розуміти межі політичного протистояння, де в угарі політичних амбіцій можна переступити межу і стати на бік колаборантів, тим самим зрадити громадян та інтереси своєї держави.

Сторінка автора

Автор: Кирило ДОРОЛЕНКО


А поделиться?



Читайте также: