Артхаусу не існує: у Дніпрі пройшла третя кінолекція у рамках циклу «Що таке артхаус?»
Вчора, 14 квітня, у Дніпрі пройшла третя лекція у рамках циклу «Що таке артхаус?». Цього разу було обговорено визначення артхаусу як фільму, який монтується у рамках історії візуальних мистецтв, та розібрано поняття мистецтва в контексті кіно. Про це повідомляє кореспондент Дніпрограда з місця події – галереї Артсвіт.
Куратор кінонапрямку галереї Сергій Острянин нагадав аудиторії про теми попередніх лекцій, які розкривали тематику артхаусу у різних розрізах.
«Ми намагаємося з різних точок зору подивитися на те, що таке артхаус, оскільки це поняття має велику кількість синонімів та визначень», — зазначив Сергій Острянин.
Перша лекція була присвячена незалежному кіно, а на другій розповідалося про поняття артхаусу як авторського кіно. Третя лекція мала тему «Артхаус – ізми та інші течії».
Лектор провів паралель між розвитком візуального мистецтва та розвитком кіноіндустрії.
«Усе починається у 1863-му році, коли почався розвиток імпресіонізму. Наполеон III пішов на зустріч представникам цього напрямку мистецтва і створив для них Салон відхилених – подарунок альтернативного ринку мистецтва, який кардинально відрізняється від всього, що було раніше», — розповідає Сергій Острянин.
Лектор зауважив, що даний Салон можна зіставити з артхаусом, оскільки його також виділяють зі сфери кіно у цілому. Далі був розглянутий жанр кубізму та фільм Сальвадора Далі «Андалузький пес».
«Наступна течія, яка формується у рамках модернізму – футуризм. Представники даного напрямку говорили про нову філософію та захоплювалися технологіями та прогресом, який відбувся у суспільстві на той момент», — розповів куратор кінонапрямку.
Для представлення футуризму була обрана кінострічка «Людина з кіноапаратом» режисера на ім’я Дзиґа Вертов. Для зображення напрямку експресіонізм лектор обрав фільм «Кабінет доктора Калігарі».
Згодом лекція обрала інтерактивний характер, слухачам було запропоновано загадати будь-який фільм, який би вони віднесли до артхаусу та перевірити на правильність свій варіант за допомогою низки критеріїв, за якими критики відносять фільми до модернізму.
«По-перше, у фільмах модернізму використовується так званий рваний монтаж, коли події відбуваються не планомірно, а стрічці характерна своєрідна нарізка. По-друге, це використання сильних кольорів та акцент на них. Власне колір має визначення у сенсі фільму. Також антологія картин є невизначеною, глядач не може визначити чи була певна історія насправді, чи це вигадав режисер чи герой. Ще характерним для фільмів модернізму є те, що їх герої та характер, який ми спостерігаємо у фільмах, є дезорієнтованими та відчуженими», — розповів Сергій Острянин.
Наступними напрямками є флуксус – початок концептуального мистецтва, коли відводиться фокус від художніх елементів, мінімалізм та пост-модернізм.
«На сьогоднішній день обговорюють таку нову філософську течію як мета-модернізм, який відрізняється від пост-модернізму позитивним ставленням до того, що відбувається зараз у рамках прогресу», — зазначив лектор.
Він зазначив, що зрозуміти артхаус складно, або навіть неможливо його виділити серед інших фільмів і тому остання четверта лекція не буде називатися «Що таке артхаус». Мова буде йти про те, що не потрібно ділити культуру на високе та низьке. Лектор розповість як обирати та де шукати хороші фільми.
Вечір закінчився переглядом фільмів «Квадрат» Рубена Естлунда та «Рівень чорного» Валентина Васяновича, який через порівняння з першим показує як сучасне українське кіно монтується у тенденції світового кіно-авангарду та мистецтва загалом.
Автор: Ольга АНДРОСОВА
