Алея Героїв у Дніпрі перетворилась на алею розбрату?
У Дніпрі скандал з Алеєю Героїв, присвяченою пам’яті Небесної сотні та військових, загиблих у війні з Росією на Донбасі. Представники громадського формування «Штаб національного захисту» встановили кам’яний хрест з тризубом на одному з об’єктів алеї – камені. Захід приурочили до Дня захисника України. Такі зміни обурили частину учасників бойових дій на Донбасі й творців алеї, які стверджують, що меморіальний комплекс планувався як простір єдності для людей різних віросповідань і національностей, де хрест зайвий. Тим паче, що, за їхніми словами, він був встановлений самочинно. Творці ж хреста стверджують, що він вписується в композицію і на нього є всі дозвільні документи.
Алею пам’яті Героїв Небесної сотні і загиблих бійців у Дніпрі відкрили в травні 2017 року за присутності тисяч людей. Створенню меморіального об’єкта, на який не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів, лише пожертви громадян, передували гострі суперечки щодо концепції й навіть конфлікти з викликами поліції й закликами спиняти бульдозери. Через півтора року по тому новий скандал – з доповненням пам’ятного каменя на алеї кам’яним хрестом, яке ініціювало і реалізувало громадське формування «Штаб національного захисту».
«І на алеї поставили хрест»
Учасник бойових дій на Донбасі, радник голови облдержадміністрації та голова громадської організації учасників АТО Іван Начовний, який був замовником і виконавцем робіт зі створення алеї, зауважує: свого часу в перебігу розробки проекту зламали стільки списів, поки зрештою не дійшли компромісу. Алея мала стати простором єдності для людей різних конфесій та національностей. Тому вирішили свідомо уникати будь-яких релігійних чи «цвинтарних» символів, каже Іван Начовний. Встановлення кам’яного хреста, яке здійснили активісти, стверджує він, було незаконним, адже відбулось без громадських слухань. Та й дозвільні документи, вважає Начовний, робились вже тоді, коли хрест почали встановлювати.
Іван Начовний
На камінь поставили, за однією версією, козацький хрест, за іншою – поклонний хрест, за третьою – просто пам’ятник. Якщо сказати афоризмом, то на алеї поставили хрест
«Дуже жаль, що люди вирішили, що проект має можливість модернізації і за неправомірними документами, на мій погляд, здійснили акт вандалізму. Без узгодження з усіма сторонами за своїм бажанням взяли й поставили додатковий компонент. Ми, коли робили цей проект, пройшли велику кількість громадських слухань. Завершений проект ми передали на баланс облради і міськради: вся видима частина, у тому числі камінь, передана на баланс області, а невидима – мережі й бруківка – на баланс міста. Чому ж така зневага до всіх авторів і учасників створення проекту? Оце й обурило. Я особисто викликав поліцію на алею і вже давав пояснення, коли на алеї якимось дивом з’явився народний депутат Юрій Береза… Вийшла яскрава суперечка… На камінь поставили, за однією версією, козацький хрест, за іншою – поклонний хрест, за третьою – просто пам’ятник. Якщо сказати афоризмом, то на алеї поставили хрест…» – зазначив Іван Начовний.
«Моя алея», «Мій камінь», «Моє свято»…
Позицію Івана Начовного підтримали його товариші з інших об’єднань. Представник громадської організації «20-й легіон», учасник бойових дій на Донбасі Дмитро Кошка зазначає: хрест не виглядає як символ пам’яті та скорботи за загиблими різних націй і релігійних світоглядів.
Дмитро Кошка
Давайте подивимось на загиблих. Перший загиблий – Сергій Нігоян. Він вірменин. Другий – Демиденко, якут. Третій – Ейсмант, єврей… До чого тут взагалі козацтво?
«В останній час я почув фрази «Моя алея», «Мій камінь», «Моє свято»…. Тепер взагалі незрозуміло, що робити. Мені як нормальній людині прибирати цей хрест – неправильно, це все-таки хрест… А інші релігії? Давайте подивимось на загиблих. Перший загиблий – Сергій Нігоян. Він вірменин. Другий – Демиденко, якут. Третій – Ейсмант, єврей… До чого тут взагалі козацтво?» – каже Дмитро Кошка.
Повідомлення про відкриття кам’яного хреста з’явилось на сторінці у Фейсбуці Дніпропетровської обласної організації партії «Народний фронт». У ньому новий об’єкт названо «поклонним хрестом, який присвячений всім героям, що загинули на майдані Незалежності», а також підтверджується, що хрест встановлено «за ініціативи та за кошти «Штабу національного захисту».
«Всі дозвільні документи є»
У «Штабі національного захисту» всі звинувачення в «незаконній зміні композиції» Алеї Героїв відкидають. На своїй сторінці у Фейсбуці перший заступник голови організації Катерина Чижик виклала документи, які, за її словами, підтверджують дозвіл на встановлення хреста.
Вона також нагадала, що пам’ятний камінь із дерев’яним хрестом був покладений «Штабом національного захисту» біля будівлі Дніпропетровської ОДА ще 2014 року, після подій на Майдані й початку бойових дій на сході. Поряд облаштували імпровізовану Алею пам’яті, куди люди несли квіти, лампадки та світлини загиблих.
Як повідомила в коментарі Радіо Свобода Катерина Чижик, коли півтора року тому створювали нову алею, «Штаб» дав свою згоду на переміщення туди цього каменю лише з умовою, що згодом буде встановлено й хрест.
Всі дозволи отримано «Штабом національного захисту». На 12-е число було заплановане встановлення хреста, а 10-го числа ми звернулись, отримали дозволи, всі дозвільні документи є
«Всі дозволи, візи – все отримано «Штабом національного захисту». На 12-е число було заплановане встановлення хреста, а 10-го числа ми звернулись до комунального підприємства, до голови облради, до мера і головного архітектора, отримали дозволи, тобто всі дозвільні документи є. А пан Начовний маніпулює фактами», – сказала Катерина Чижик.
Вона також зазначила, що хрест, який з’явився на алеї, не роз’єднає людей різних віросповідань та національностей.
«Ми стояли на тій позиції, що той дерев’яний хрест, який був біля каменю з самого початку, був єдиною композицією з каменем. Але архітектори не захотіли переносити дерев’яний хрест, бо він не вписувався в концепцію. Для нас було важливо саме хрест, бо більшість добровольців і тих, хто йшов на фронт, складали присягу біля каменю і хреста 2014 року. Коли свого часу «Штаб національного захисту» звертався до всіх конфесій щодо поховання невідомих бійців, то до нас приєднались у спільній молитві УГКЦ, Вірменська церква і УПЦ КП. Хрест є для них спільним символом. І говорити, що ми виділяємо одну конфесію, – ні. Тим більше, що це козацький хрест, який споконвіку ставився на різних пам’ятних місцях», – сказала Радіо Свобода Катерина Чижик.
«У вас немає «ваших алей» – мер
Міський голова Дніпра Борис Філатов висловився на захист встановлення хреста. На своїй сторінці у Фейсбуці він заявив, що алея належить «територіальній громаді, а від її імені виступає мер і виконком».
«У Дніпрі існує законна, обрана прямим голосуванням, влада. І поки вона існує, то саме вона буде вирішувати, кому видавати документи на реконструкцію, а кому ні. Запам’ятайте, що у вас немає «ваших алей», – написав Борис Філатов.
Тим часом один з творців Алеї героїв Іван Начовний заявляє, що хвилюється за інші проекти, в яких брав участь.
«Одне просте питання: нам що тепер отаких вдосконалень чекати на Музей АТО, або ж хтось захоче удосконалити прапор на найвищому флагштоці?» – заявив на прес-конференції у вівторок Іван Начовний.
Радіо Свобода готує інформаційний запит до міської та обласної рад щодо ситуації навколо меморіалу.
