Дніпру підійшла б інша назва — директор Інституту української мови

logo

Дніпру підійшла б інша назва — директор Інституту української мови Місто Дніпропетровськ краще було назвати Дніпроградом, вважає директор Інституту української мови Павло Гриценко. Фото:wz.lviv.ua

У топографії Києва й інших міст залишилися елементи радянського спадку, яких не помітили під час декомунізації.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua розповів Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України.

«У Києві є готель «Братислава», кінотеатри «Лейпциг» і «Загреб». А чому Братислава, а не Прага? Чому не Берлін, а Лейпциг, чому не Белград, а Загреб? Тому що «Україна — друга республіка», і зв’язків по першій лінії вона не може мати. Зате Прага, Берлін — є у Москві. КГБ дуже чітко слідкували за цим. І отаких прихованих моментів – ми маємо у топографії і Києва й інших міст – чимало», — каже Павло Гриценко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Горішні Плавні — історична назва, яка повертає народу чудове напівзабуте слово» — Юрій Шевчук

Він вважає, що з нових назв багато приживеться. Хоч не всі вони були продумані.

«Кропивницький – абсолютна не топонімна. Не підтримую й перейменування Дніпропетровська у Дніпро. Однозвучність — йому не на користь. «П’ять чоловік загинули в Дніпрі» — піди знай, чи загинули на крижині, чи сталася аварія в місті. Можна було назвати Дніпроград. «Град» – слово старослов’янське, його би добре сприйняли», — додає директор Інституту.

Інтерв’ю з професором Павлом Гриценком читайте незабаром на Gazeta.ua.

За минулий рік в Україні демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них на честь Леніна – 1320. Перейменували 25 районів та 955 сіл та селищ, 32 міста. Реформа повернула історичні назви багатьом вулицям, містам та селам.