Річка Гайчур – ландшафтний заказник Покровського краю Дніпропетровщини

Ландшафтний заказник «Річка Гайчур», що знаходиться на Дніпропетровщині – це прохолода річок, шелест трав і пташиний спів посеред мальовничих пейзажів української природи повідомляє  Дніпро Регіон з посиланням на Портал “ДніпроКультура”

Українські річки красиві та славетні, оспівані в народних піснях, уславлені поетами та прозаїками. Чого варті лише зачарована 

У селищі Покровському є свої мальовничі заповідні куточки, де панує безтурботна велич природи, вони входять до природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Ландшафтний заказник «Річка Гайчур», площа якого становить 254,5 га, створений у 2010 році. До заказника належить фрагмент річки Гайчур і прилеглі балки в районі сіл Андріївка, Олександрівка та селища Покровське.

Степова річка Гайчур – ліва притока Вовчої. Ось як пояснюється назва цієї річки в книзі «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии»:

«Гайчул – слово татарское, состоит из двух слов, Гай – эй, эх! И Чуль – старое негодное к носке платье. Отсюда Гайчуль может означать реку, заросшую куширом, болотистую, негодную». Окрім того, існує інша версія походження назви. Вона складається з двох тюркських слів «гай» – вільно, легко, «чур» (або «чул») – степ. Тобто річка, що вільно тече в степу. Назва виникла в ті часи, коли в цих місцях певний час перебували татарські орди.

Свій початок бере вона з височини – «324», південніше селища міського типу – райцентру Більмак (кол. назва – Куйбишеве), поблизу залізниці. Інші її притоки починаються на південно-східній околиці селища міського типу Комиш-Зоря (Приазовський кряж). Річка протікає через Більмацький (Куйбишевський) і Гуляйпільський райони Запорізької області, Покровський район нашої області. Довжина річки – 134 кілометри.

Гайчур – тихоплинна річка, яку можна переходити навіть вбрід. Вона дуже замулена, заросла очеретом, ситнягом. Береги ріки рясно поросли високими розлогими деревами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись із небом і створити вічну гармонію землі й неба, плинного й вічного, насущного і тимчасового. Як не сповнитися повагою до цієї чарівної та спокійної річки, яка зберігає весь історичний досвід нашої рідної землі.

Раніше ми писали Відкрийте для себе іншу Дніпропетровщину: садиба Бергманів у Солоному

0
0
голосів

Рейтинг статті