Затримання керівника Нікопольського району і мрії, викликані цим

19 мая 2017

 «Говорящий Никополь».

Чергове гучне затримання у Нікополі. На цей раз у корупції звинувачують голову райдержадміністрації та очільника Першотравенської сільської ради.

Як повідомляють офіційні джерела, 13 травня 2017 року посадовців «взяли» на «гарячому» — тобто під час отримання від підприємця хабаря у сумі 58 тисяч гривень.

Згідно інформації правоохоронців, саме стільки «коштували» підписи чиновників на паперах, що дозволяли демонтаж будівлі та затверджували факт прийму-передачі виконаних робіт.

Наразі посадовців затримано в порядку ст. 208 КПК України. Триває слідство.

Від редакції хочеться зазначити, що журналіст повинен бути об’єктивним та неупередженим, але зізнаємося: даний випадок дуже засмутив нас. Адже Олега Кириченко (голову Нікопольської РДА) до цього ми знали тільки з хорошої сторони. Неодноразово зверталися до нього по допомогу (переселенцям з Донбасу, Українській церкві Київського Патріархату тощо) і завжди знаходили розуміння та відгук. Кириченко позиціонував себе як патріот та небайдужа до чужого горя людина. І не тільки на словах. Багато хто його поважав.

Якщо звинувачення, висунуті чиновникові, мають під собою підстави і не йдеться про якісь закулісні ігри чи помилку, то факт дуже і дуже прикрий. І все більше кріпне питання: «Хоч хтось у нашій владі працює чесно???» Схоже, що ні. Схоже, що навіть гідні люди, потрапляючи до гнилої системи, стають злочинцями. А от як з цим боротися?…

Це, звичайно, майже утопія, але, мабуть, мало б ефект повне «перевантаження». За умови, що на місця колишніх прийшли б, образно кажучи, волонтери. Тобто люди, які роками робили щось корисне на благодійних засадах і не збільшили за цей період свої статки.

Такі патріоти своєї землі та своєї справи при владі змогли б врятувати країну. Адже вони і зараз рятують її, знаходячись внизу. Забезпечують армію, лікують дітей, будують притулки для тварин, проводять якісь культурні заходи тощо… Можна уявити собі, скільки всього було зроблено ними при доступі до державних коштів.

Чи реально влаштувати подібне в Україні або хоча б у окремо взятому її місті? Навряд чи. Але помріяти ж можна…. Тим паче, кажуть, що думки матеріальні.

Источник: http://nikopolnews.net