Загадка Мерефо-Херсонського мосту у Дніпрі
Багато хто з нас щодня бачить цей міст, який вже давно став своєрідним символом Дніпра. Але не всі знають, що як унікальну інженерну споруду Мерефо-Херсонський залізничний міст занесено до реєстру пам’яток архітектури України. Унікальність мосту полягає ще й в тому, що це єдиний в Європі залізничний міст, який має криволінійну траєкторію.
Історія
Для Дніпра це другий побудований міст через річку. Будували міст для Мерефо-Херсонської залізниці (звідси і назва). Проект його розробили й розпочали будівництво у 1912 — 1914 роках. Встигли встановити 22 опори металевого моста, який спроектував академік Г. П. Передерій. Але далі свої корективи внесла Перша світова війна – будівництво моста зупинилось, а далі на заваді стала низка революційних трансформацій, і будівництво знову відклали. Вдруге до будівництва раніше законсервованого мосту приступили в 1930 році та за іншим проектом. Автором нового проекту став М. М. Колоколов. Новий архітектор запропонував революцію в мостобудуванні — застосувати монолітний залізобетон. При будівництві використали ті самі опори, поставлені напередодні Першої світової війни і революції. Як і всі основні об’єкти того часу, будували міст надшвидкими «ударними» темпами. Робітники повинні були здати міст достроково. Тому 35 залізобетонних арок і обидва металеві прольоти по 52 метри кожний спорудили усього за сім місяців (!). І ось, нарешті, 24 жовтня 1932 року о 15 год. 30 хв. було покладено останній кубометр бетону.
Війна і реконструкція
Ще одна війна знову втрутилась в життя мосту — під час Другої світової війни Мерефо-Херсонський міст зазнав суттєвих руйнувань. Завершальним етапом у формуванні вигляду Мерефо-Херсонського мосту стала реконструкція у післявоєнні роки, в ході якої його привели у відповідність з початковим проектом Колоколова – міст позбувся металевих прольотів.
Сьогодні цей всім відомий арочний міст складається з перекриттів лівобережжя, залізобетонних арок над основним руслом Дніпра, малих аркових прольотів Монастирського острову і правобережжя та трьох з’єднувальних прольотів в парку імені Шевченка.
Легенди і загадки
Звичайно, такий міст овіяний легендами та міфами. Зокрема, це стосується легенди про скарб, який нібито залишили монахи на острові. Сталося це в 1240 році. Але жодних ні археологічних підтверджень, ні літописних історики так і не знайшли, але легенда живе у місті і досі. Після війни про скарб заговорили знову. Вважалося, ніби під опорами моста прихований той самий скарб монахів. Люди говорили, що його залишили монахи, коли Батий підступав все ближче і ближче. Але дорогоцінні і коштовні речі вони «заговорили», і дістати його могли тільки люди духовного звання, які знають потрібні слова. Іншим він не давався в руки — тому при будівництві моста його і не витягли, не побачили і не ідентифікували.
Другі стверджують, що золото зарили відразу після відходу радянських військ і перед окупацією, а от дістати вже не змогли – нібито загинув його господар (за деякими версіями це був відомий стоматолог), чи то його вивезли до Німеччини, або не міг дістатися до мосту, адже він охоронявся караулом з собаками. Ось під якою саме опорою антиквар зарив його, залишилося секретом.
В історії зі стоматологом — антикваром є продовження. Нібито родичі антиквара якимось чином дізнавшись про його вчинок (чи то з листа, то чи з знайденого щоденника), вирішили таки знайти той клятий скарб. Вночі вони човном проплили канал, що відокремлює острів від суші (пішохідний міст був побудований тільки в 1954 році на місці зруйнованого під час війни гужового паромного моста). Вони систематично годували собаку, задобрюючи її, і чекали, коли вартовий засинав нагорі у своїй будці, займалися чорною археологією, маскуючи місця підкопу травою і сміттям.
Такі розкопки тривали кілька місяців, поки в червова розмита яма не виявила труп. Чиє це тіло – чи то минулого копача, чи ще когось, історія не знає відповіді. Але люди відразу зауважили, що, мовляв, збулося пророцтво ченців, які сказали, що скарб відкриє тільки набожна та чесна людина. Після цього випадку охорону моста посилили, а підступи до опор огородили високим сіткою.
Можливо і досі, десь глибоко під опорою, лежить містичний і загадковий скарб, який чекає саме «на ту» людину, яка його врешті, знайде…
Підготувала Дарина Сухоніс
за матеріалами Інтернет-ЗМІ
Поделиться ссылкой:
Метки: Дніпро, история, легенда, Мерефо-Херсонський міст
