У Дніпрі суд визнав незаконність звільнення військового під час участі у бойових діях на Донбасі
Військовослужбовець, дніпрянин Максим Присяжнюк, звільнений з роботи на Придніпровській залізниці (ПАТ «Укрзалізниця») під час участі у бойових діях на Донбасі, через півтора року судової тяганини зміг довести незаконність дій роботодавця щодо нього. Суди двох інстанцій ухвалили рішення на користь бійця.
Як повідомили Радіо Свобода в понеділок у ГО «Правозахисна група «Січ», раніше Красногвардійський райсуд Дніпра ухвалив рішення на користь бійця, однак його роботодавці подали апеляцію. Тепер Апеляційний суд Дніпропетровської області також став бійця і залишив рішення суду першої інстанції в силі.
Як повідомив Радіо Свобода юрист учасника бойових дій на Донбасі Максима Присяжнюка Володимир Плетенко, правозахисники вважають цей судовий процес показовим, адже дії роботодавця, який звільняє з роботи військовослужбовця, що підписав контракт на службу в Збройних cилах України, створюють небезпечний прецедент.
«У нас в роботі є кілька подібних справ, наприклад, справа про звільнення бійця, який працював на шахті, і звільнення жінки-контрактниці, яка раніше працювала в комунальному підприємстві міськвиконкому», – повідомив Володимир Плетенко.
За його словами, наразі, як стало відомо, «Укрзалізниця» подала касаційну скаргу на рішення судів щодо Максима Присяжнюка. За законом, її мають розглянути упродовж 60 днів.
Максима Присяжнюка звільнили з підприємства 2017 року, як тільки дізнались, що він підписав контракт на проходження військової служби. До цього військовий, мобілізований 2014 року, брав участь у бойових діях на Донбасі, командував танковим екіпажем, пройшов «гарячі точки». Повернувшись з додому із зони АТО, він подав до суду на роботодавців.
Сторона позивача в суді заявляла, що у трудовому законодавстві є стаття, яка зобов’язує роботодавця зберігати робоче місце та виплачувати середню зарплату військовим в «особливий період» в країні (стаття 119 Кодексу законів про працю – «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків»). Водночас сторона відповідача наполягала на тому, що «особливого періоду» в Україні немає, а стаття 36 Кодексу законів про працю передбачає як підставу для звільнення з роботи призов або вступ працівника на військову службу.
