У Дніпрі присвятили конференцію відомому земляку (Фото)
У ці квітучі весняні дні Палац студентів Дніпровського національного університету зустрічав своїх гостей з усієї України на Всеукраїнську наукову конференцію з нагоди 100-річчя від дня народження великого українця, письменника – класика Олеся Гончара, ім’я якого носить тепер наш рідний університет. У фойє красувалися книжкова виставка під назвою «Олесь Гончар – моя правда», виставка ілюстрацій студентів факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства до творів Олеся Гончара», демонструвався фільм «Поборники незалежності – Олесь Гончар».
Багато організаційних питань по підготовці цього особливого заходу було доручено колективу кафедри української літератури на чолі із завкафедри Наталією Петрівною Олійник. Конференцію відкрила декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор Ірина Степанівна Попова. У переповненій залі Палацу прислухалися до слів тих, хто знав Олеся Гончара особисто, хто працював над його літературною спадщиною. Професор КНУ ім. Шевченка Михайло Кузьмович Наєнко вручив Ірині Степанівні дві свої книги, а у виступі з трибуни сказав, зокрема, так: роман Олеся Гончара «Прапороносці» перекладений на 67 мов світу, серед яких є і ті мови, на які ніколи не перекладались твори українських письменників. А роман «Собор» у перекладі на тоді «союзный язык» пролежав цілих 20 років у редакції журналу «Дружба народов» під забороною друкування. Третього квітня у Києві на святкуванні ювілею письменника виступали захисники України , воїни з бригади , яка названа іменем Олеся Гончара».
Бурхливими оплесками і емоційними вигуками сприйняли студенти — філологи і виступ нашого земляка – письменника Володимира Антоновича Луценка, який, зокрема, сказав так: «Якщо хтось хоче перевершити Олеся Гончара хай попросить у Бога часточку його серця , бо саме Олеся Гончар заповідав нам зберегти собори наших душ».
А самі назви тем для обговорення спадщини письменника – класика зацікавлювали учасників конференції багатством знань про особистість великого українця і обговорювались його твори через призму сприйняття нашими сучасниками, включаючи і сьогоднішніх студентів – філологів ось декілька з них: «Краса душі Олеся Гончара» — ректор ДНУ ім. О.Гончара, професор М.В. Поляков; «На крилах Дніпровської Гончарівни» — декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства, професор І.С. Попова; Світло віри Олеся Гончара» — академік УНАН МГ. Жулинський; «Подільський контекст у творах Олеся Гончара» – кандидат філологічних наук Кам`янець – Подільського НУ ВВ Щегельський.
А ще хочеться сказати, що запрошеним на конференцію виспусникам різних років, було приємно побачити свою викладачку, професора Нінель Іванівну Заверталюк, яка і сьогодні навчає студентів любити Україну і рідне українське слово. І ще дізнались би всі, що українські студенти – найталановитіші у світі, коли б побачили у виконанні студентського театру «Відлуння» виставу за романом Олеся Гончара «Людина і зброя» , художній керівник театру доцент кафедри української літератури Олександра Валеріївна Гонюк, сценарист доцент кафедри української літератури Ірина Володимирівна Пасько. Хотілося кожного з них і хлопчиків, і дівчаток по – материнському обійняти і подякувати за пречудову гру на сцені, Палацу студентів , за пісню «Степом , степом» у виконанні хору дівчаток, серед яких була і моя онучка Анастасія Данилюк. Без сліз не можна було сприймати далеку, але таку криваву правду на скривдженій українській землі. Про це повинні знати усі, хто прийде і після нас.
Лілія Данилюк,
випускниця університету
Поделиться ссылкой:
