Транспортна інфраструктура Дніпра: важке подолання історичних проблем

logo

Транспортна інфраструктура Дніпра: важке подолання історичних проблем

Проблема транспорту як вона є

Місто Дніпро по всій країні відоме як форпост оборони у 2014 році. Місто-мільйонник, сильне, красиве, багатокультурне і складне. Але воно також відоме всім українцям своєю недосконалої транспортною структурою: тільки тут “зупинка транспортного засобу” — це там, де з тротуару витягнута рука або там, де вимагає пасажир. Це лише у нас їздять так звані “малі автобуси” — переварені з вантажівок іномарки на останньому диханні, в несправному стані, з дірками у підлозі, з побитими вікнами, з гальмами, які так скриплять, що чутно з Лівобережного на Перемозі, наражаючи пасажирів на небезпеку. Саме в Дніпрі героїв-АТОвців не беруть як пільговиків, та ще й грубіянять на додачу. Що всьому причина і чи є вихід — давайте розберемося разом.

По-перше, транспортники не квапляться оновлювати рухомий склад і навіть зрозуміло чому: адже в міськраді вже два роки не проводиться відкритий конкурс перевізників, АТП та ТОВ підписують контракти з владою лише на 3 місяці. Дніпровський активіст Іван Васючков зазначає, що така ситуація має як позитивні так і негативні сторони.

“До переваг можна віднести більш гнучку можливість щодо скасування договорів з недоброчесними перевізниками. До недоліків — відсутність необхідності оновлення рухомого складу, бо через трьохмісячний договір перевізники не мають стимулу та можливостей залучення кредитних коштів. Також існуючий механізм досить непрозорий та має високі корупційні ризики, коли для своїх “все”, а іншим — “закон”, — запевнив активіст.

Та чи дійсно відсутність оновлення рухомого складу компенсується “оперативним” контролем? Чи має влада Дніпра вплив на недобросовісних перевізників? Аби докладніше розібратися у цьому питанні, Дніпроград звернувся до начальника департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Ігоря Маковцева.

За словами чиновника, відкритий конкурс — складна бюрократична процедура, яка потребує чимало часу.

“Проводити відкритий конкурс для 2-3 маршрутів не доцільно. У 2018 році велика кількість договорів закінчує свій термін дії. Складаючи їх з маршрутами, які підписували договори на 3 місяці, ми проведемо загальний відкритий конкурс. Це дуже довгий процес, але підготовка необхідний документів почалася вже зараз”, — повідомив Маковцев.

Технічний стан маршрутів департаментом транспорту не контролюється. Деякі технічні характеристики, такі як глибина протектора на шинах та люфта кермового управління, контролюють патрульні. Вони ж мають контролювати дотримання перевізниками правил дорожнього руху. Інші технічні несправності має помічати Укртрансбезпека. Дніпровське ТОВ знаходиться на вул. Генерала Захарченка, 17. Сюди за телефоном +380667871440 і мають звертатися дніпряни зі скаргами та зауваженнями щодо недотримання перевізником безпечних технічних характеристик автобусів.

Зазначимо, що знаходячись в стані незадовільного технічного стану маршруток та непривітних водіїв, АТП та ТОВ почали шантажувати міську владу і вимагати підвищення тарифів на проїзд. За прогнозами транспортних лобістів, у 2018 році вартість проїзду в міських маршрутках Дніпра сягатиме 9 грн. Такі вимоги транспортники пояснюють підвищенням цін на паливо та запчастини, у зв’язку із зростанням курсу долару. Але ж така ситуація в країні вже не вперше. Долар вже сягав 30 грн, і тоді АТП і ТОВ вирахували і запросили підвищення до 6 грн. Цього мало бути достатньо для витрат на паливо, запчастин, ще й рухомий склад обіцяли оновлювати.

Але підприємці-транспортники не вгамовуються і окрім невинних прес-конференцій та слів самопроголошеного транспортного функціонера Михайла Тонконогого почалися реальні дії на шкоду громадян. Нещодавно стало відомо, що перевізник, який обслуговує 66-й маршрут (Тополя-Парус) у Дніпрі знімає з нього великі автобуси та повертається до звичайних маршруток, обґрунтовуючи це «нерентабельністю».

Як мало б бути

Зазначимо, що у передвиборчій програмі діючий міський голова Борис Філатов обіцяв дніпрянам втілити транспорту реформу, яка б докорінно змінила ситуацію у місті. Майже рік тому була прийнята концепція розвитку наземного пасажирського транспорту.

Концепція була розрахована на 4-5 років, в документі передбачено додаткове виділення бюджетних коштів на оновлення електротранспорту, основний акцент ставиться на будівництво нових ліній тролейбісів та поповнення їх парку. Також було запропоновано запустити міське КП з автобусних перевезень. Передбачено підвищення вартості проїзду в електротранспорті до 3-4 грн. В концепції є пропозиція виділення смуг для громадського транспорту, створення транспортних вузлів і зміна графіка руху електротранспорту. Вона також передбачає дотримання зупинок маршрутчиками.

Але наразі очевидно, що терміни виконання концепції дотримані не будуть і повноцінне втілення її відкладається на невідомий час.

«На жаль, цю програму відклали в довгий ящик через брак фінансування. Не зроблено багато етапів, які по плану збиралися виконати до 1 вересня цього року», — зазначає транспортний експерт Іван Васючков.

Транспортне павутиння, єдиний та електронний квиток

Саме концепцією транспортної реформи передбачено зменшення кількості маршрутів, що йдуть через усе місто. Такі маршрути нераціонально використовувати, бо вони унеможливлюють використання автобусів великої місткості. Було прийнято рішення реформувати деякі віддалені маршрути, скоротити їх до основних вузлів — пересадочних центрів, а звідти зробити маршрути до інших віддалених частин міста. Діставатись від одної віддаленої частини до іншої планувалось за допомогою єдиного квитка, пілотний проект якого був запущений, але “експеримент провалився”. Єдиний квиток передбачав купівлю паперового одноразового проїзного на кінцевих зупинках деяких визначених маршрутів, а потім користування тим же квитком протягом п’яти годин на іншому маршруті. Таким чином пасажир мав доїхати із пункта А в пункт С через пункт В, тобто з пересадкою.

На паперових квитках дуже важко постійно контролювати і відслідковувати який раз пасажир ним користується, як давно він купив цей квиток і скільки часу ще залишилось для його використання.

Як зауважив Ігор Маковцев, єдиний квиток може бути можливим тільки після впровадження системи електронного квитка.

Близько року тому був прийнятий законопроект, який дозволив Дніпру втілити електронний квиток. Проект надає можливість розраховуватися в громадському транспорті за допомогою пластикової картки.

Зі слів виконуючої обов’язки заступника міського голови, на сьогодні завдяки рекомендаціям Міністерства інфраструктури існує однин-єдиний стандарт електронного квитка для 22 міст України. Наразі е-квиток планується поширювати в трамваях та тролейбусах, але в перспективі сучасна система оплати не омине й маршрутки.

Як обіцяла в.о. заступника міського голови Яніка Мерило, проект має бути запущений у Дніпрі вже до нового року.

Електротранспорт

Як вже зазначалося, команда Бориса Філатова після обрання його мером, зокрема департамент транспорту, затвердила концепцію розвитку наземного транспорту, розроблену Вінницьким інститутом. Концепція передбачала створення нових тролейбусних маршрутів, подовження старих, оновлення рухомого складу та багато іншого. Серед новостворених тролейбусних маршрутів був і курсуючий від ж/м Сокіл через Запорізьке шосе, проспект Гагаріна і до пам’ятника Слави.

Не дивлячись на перепони, які виникли у процесі створення даного маршруту, Ігор Маковцев запевнив, вже до кінця року проект буде підготовлений та виставлений на тендер для пошуку підрядника з будівництва і облаштування залізничного переїзду через який проходить маршрут.. Не виключено, що вже до кінця 2018 року обіцяний тролейбус на Сокіл таки буде запущений.

Серед затверджених проектів також відновлення тролейбусного маршруту №13, який курсуватиме тепер під №2 і який протягом декількох років чекали мешканці житлових масивів Парус та Червоний Камінь; продовження тролейбусного маршруту №10 до залізничного вокзалу; маршрут тролейбусу №5 змінять так, аби він проїжджав повз авто- та залізничний вокзали. Зміни чекають і на трамвайному маршруті №7 — замість Старомостової площі, кінцева зупинка у трамвая буде на залізничному вокзалі.

Підбиваючи підсумки з 2015 року Маковцев повідомив, що нова команда закупила більше двох десятків нових тролейбусів, на майже чотири десятки додаткових проведений тендер і незабаром вони з’являться в місті, а на наступний рік планується закупити ще півсотні.

Як раніше повідомлялось, за 66 708 000 бюджетних коштів грн куплено 12 тролейбусів з низькою підлогою, кондиціонерами і трапом для інвалідних візків, а за 74 100 000 грн. — 13 тролейбусів з автономним ходом. Таким чином ціна одного звичайного тролейбуса складе 5 559 000 грн., а вартість тролейбуса з автономним ходом 5 700 000 грн.

Наступного року 50 машин з автономним ходом, так званих електробусів із динамічною підзарядкою, придбають завдяки інвестиціям з Німеччини.

Через коштовність трамвайних вагонів рухомий склад трамваїв оновлюється не так масштабно, як тролейбусів. Та тим не менш, дніпряни в минулому році вже оцінили оновлений “новорічний” вагон трамваю №1 та інші новенькі вагони.

Окрім оновлення рухомого складу, бюджетні кошти витрачаються також на ремонт колій. Як відомо, головний трамвай міста курсує за зміненим маршрутом через капітальний ремонт колій по вул. Севастопольська. Реконструкція колії ведеться за сучасною технологією. Маршрут проходить біля приватного сектору, а підвищена вібрація впливає на осідання ґрунту, на фундаменти будинків і доставляє дискомфорт мешканцям. Тому було прийнято рішення використовувати безшумну технологію укладання рейок.

Завдяки цій технології знизиться рівень вібрації в районах з високою щільністю забудови і поруч з комунікаційними мережами.

Підсумки

Стратегія боротьби із самоуправством маршрутчиків передбачає розвиток електротранспорту. Міська влада вкладає бюджетні кошти в оновлення рухомого складу, у капітальний ремонт колій і утримує низький тариф на проїзд, створює комфортні умови пересування містом і таким чином конкурує з маршрутками, що розвалюються на очах. Ця конкуренція утримує рівновагу, за якої приватні автоперевізники не можуть, як раніше, вільно диктувати умови, але водночас місто не може дозволити себе ігнорувати їх вимоги, адже не здатне забезпечити значні перевезення власними силами. Проблемою є обмеженість міського бюджету і нестача кадрів. Через недобір робочих рук неможливо запустити бажану кількість рухомого складу на маршрут.

Втім, поступово у транспортній сфері Дніпра все ж відбуваються зміни. Бюджетні кошти виділяються на зміну рухомого складу, на ремонт існуючого, а також на ремонт колій, на підвищення зарплат працівників. Зарплата водіїв тролейбусів більша, ніж у деяких офісних працівників, а нові тролейбуси, кількість лік яких йде вже на десятки, мають системи кондиціонування як кабіни водія, так і пасажирського салону. З’являються тролейбуси з запасом автономного ходу, які дозволяють обслуговувати райони без постійної лінії, наприклад житловий масив Сонячний. Також на електротранспорт також залучається інвестиційний капітал. В планах — комунальний автобусний автопарк.

Об’єктивно проведення тендерів і поставка машин займає чимало часу. не менш об’єктивною є криза на ринку робочої сили: вакансії кондукторів у електротранспорті заповнені менше ніж на половину. Відтак містянам залишається набратися терпіння і в доступний спосіб тиснути на владу для виконання обіцянок і прискорення реформ.

А поки що — користуватися електротранспортом, не годуючи недобросовісних перевізників. А сплачуючи за проїзд, завжди брати квиточок, аби кожні півтори гривні пішли в казну, для реалізація стратегії розвитку цього електротранспорту

А там, гляди, і метро до Соборної площі підтягнеться….

Автор: Анастасія ГОРЯЧА