Результати децентралізації на Дніпропетровщини: успіхи і негаразди
Ще у лютому 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який став базовим законом для проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. За визначенням, територіальна громада як публічний власник – це об’єднання всіх громадян адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста, району в місті), які можуть простою більшістю від свого складу на основі загальних зборів відповідно до Конституції України вирішувати питання щодо своєї спільної, неподільної публічної власності.
Це означає що громади мають можливість самостійно заробляти кошти і самостійно розпоряджатись ними, а отже будувати інфраструктуру на власний розсуд. За ідеєю, керівники ОТГ краще розуміються на проблемах власних громад і, як наслідок, краще зможуть їх вирішити, тоді як керівник обласного центру може не знати навіть про існування цих проблем. Тому децентралізація має на меті ефективніше керування і розпорядження коштами на потреби громадян. Такий досвід Україна перейняла у європейців.
Два роки тому на Дніпропетровщині створили перші об’єднані територіальні громади. Люди не побоялися взяти на себе відповідальність за розвиток власних населених пунктів, натомість отримали безліч нових можливостей. Доходи громад зросли в рази, а це додаткові кошти на ремонти доріг, лікарень, шкіл, дитячих садків — об’єднання розпочали реалізацію понад 200 інфраструктурних проектів.
Громади області на власному прикладі доводять її дієвість та необхідність. Завдяки децентралізації вони отримали більше повноважень та зростання бюджетів в середньому в два-три рази. Об’єднані громади будують садочки, ремонтують дороги, розвивають сучасні електронні сервіси — реалізують проекти, про які мріяли десятиліттями.
За підрахунками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Дніпропетровська область – в лідерах децентралізації. Складаючи рейтинг, фахівці відомства аналізували успіхи областей за чотирма параметрами: кількість створених громад, їх площа, кількість населених пунктів та мешканців, що об’єдналися.
«Ми впроваджуємо інструменти оцінки дієвості кожної громади та області у просуванні децентралізації. Держава формує рамкову політику, яка визначатиме конкурентоспроможність громад у забезпеченні належної якості життя людей. Серед лідерів за ефективністю — Слобожанська, Вербківська, Богданівська, Шахівська, Глобинська ОТГ. Там показують спроможність та ефективність у реалізації інфраструктурних проектів», — зауважує віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.
Окрім Дніпропетровщини, серед лідерів децентралізації Хмельницька, Житомирська, Чернігівська та Запорізька області.
На Дніпропетровщині вже об’єдналася найбільша в Україні кількість громад – понад 50. Загалом в області планують створити майже 90 громад.
Бюджети маленьких громад, таких як Юр’ївська, Томаківська, Ляшківська, Сурсько-Литовська та інші, у 2016 році зросли майже у півтора рази, що підтвердило спроможність громад.
Перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олег Кужман навів кілька прикладів успішності ОТГ: у Царичанці реконструюється приміщення аптеки, в якому з’являться десять нових квартир; соціальне житло у Слобожанській громаді; у Ляшківській громаді відкрили дитячий садочок.
«Якщо взяти такі гарні приклади, то їх близько трьохсот – близько трьохсот інфраструктурних проектів, що реалізовуються на території області. Це будівництво шкіл, садочків, опорних шкіл, ЦНАПів і так далі», — наголосив Олег Кужман.
Медицина, особливо первинна ланка, повинна базуватися на запитах громади, підтримуватися і у подальшому контролюватися громадським активом. Голова однієї з найуспішніших громад у процесі реформування місцевого самоврядування та децентралізації на Дніпропетровщині — Царичанської об’єднаної територіальної громади — Геннадій Сумський розповів, як активна участь громади включає її у вирішення власних проблем із здоров’ям і не тільки.
«На сьогодні, завдяки децентралізації, існує тісна співпраця місцевої та обласної влади разом з медичними установами. Ми зараз активно працюємо у напрямку створення єдиного медичного простору для громади і покращенням якості надання медичної допомоги. Власними зусиллями представники громади беруть участь у найрізноманітніших конкурсах та проектах», — зазначив Сумський.
Відтак, Царичанська громада отримала обласний грант на реконструкцію фельдшерсько-акушерського пункту.
«Кошторис виділеного гранту — 600 тис. грн. Преображенський ФАП був розміщений у колишньому колгоспному будинку 1982 року будівництва. У будівлі відсутні системи водопостачання та водовідведення, вбиральня знаходиться на дворі. ФАП потребує проведення ряду заходів із енергозбереження: заміни старих вікон, дверей та підлоги, утеплення фасаду будівлі, благоустрою території. Царичанська громада створює належні умови праці для роботи персоналу та надання якісних медичних послуг населенню. Для людей з обмеженими фізичними можливостями для доступу до будівлі передбачається влаштування пандусу», — розповіла головний лікар Наталія Дениско.
Вищезазначена громада також отримала грант від фонду GIZ на медичне обладнання.
«Проект фонду GIZ полягає у підтримці громад у зв’язку із збільшенням внутрішньо-переміщених осіб. Проект був реалізований на суму близько 400 тис грн. — ми отримали необхідне обладнання, МРТ-апарати, холодильники, розхідні матеріали. А також ми покращили знання медичних працівників, в проект входило додаткове навчання медсестер, сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів», — розповіла Наталія Дениско.
Громада також бере участь у проекті USAID «Реформа Віл–послуг у дії». В рамках проекту усі бажаючі можуть безкоштовно пройти тест на ВІЛ та отримати консультацію лікаря.
Ще одним прикладом успіху громад можна назвати реконструкцію міні-гідроелектростанції на річці Вовча у Васильківському районі. Вона була побудована у 50-х роках минулого сторіччя і освітлювала вулиці населеного пункту, однак потім вийшла з ладу. Після об’єднання людей у громаду для ремонту станції знайшовся інвестор з Полтавщини, який погодився вкласти у цю справу близько 6 мільйонів гривень.
Також серед прикладів – відкриття нового дитсадка «Теремок» у центрі Богданівської об’єднаної громади Павлоградського району.
За словами голови ДніпроОДА Валентина Резніченка, двоповерховий дошкільний заклад, який звели за рік на місці занедбаної будівлі, відвідуватимуть 75 дітей. Поштовхом до розвитку території стала успішна децентралізація.
Реконструйований дитсадок за адресою вулиця Шкільна, 14 в Богданівці не працював з 90-х. Ще в серпні минулого року там стояла напівзруйнована будівля. Тепер це – дошкільний заклад із просторими ігровими, затишними спальнями, новими меблями та дитячими майданчиками.
Садок розрахований на чотири різновікові групи. З дошкільнятами працюватимуть практичний психолог і логопед.
Олена Корнієнко та Юлія Самарська збираються віддати до нового дитсадка своїх синів.
«Це велика радість для всієї громади. Ми нарешті зможемо водити наших дітей до прекрасного садочка, де все зроблено за євростандартами. Емоції переповнюють», – сказала Олена Корнієнко.
«Добре, що відкрили такий садок у нашому селі. Тут є всі необхідні умови для повноцінного розвитку дітей – тепер не треба буде возити їх до міста. Та цей дитсадок набагато кращий, ніж в деяких містах», – упевнена Юлія Самарська.
У червні у Києві проходив круглий стіл «Зміцнення місцевої демократії в Україні: можливості для співпраці між Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи та Асоціацією міст України», в якому взяв участь голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов.
На круглому столі був презентований новий план дій Ради Європи для України на 2018 – 2021 роки у напрямку розвитку місцевої демократії в Україні. Конгрес є безпосереднім учасником демократичних процесів у Європі. Основні цінності, які він пропагує — розвиток та захист місцевої демократії. Ефективне політичне управління засноване на довірі населення, яке залежить від рівня сумлінності посадових осіб, тому конгрес концентрує увагу на запобіганні корупції. Конгрес сприяє створенню багаторівневого управління по всій Європі. В Україні також зараз триває процес децентралізації, який покликаний розвивати громадянське суспільство, місцеву демократію, робити громади більш потужними та самостійними.
«Україна обрала європейських вектор розвитку. Для нас важливо швидко і безболісно влитися до європейського товариства. В рамках реформи децентралізації особлива роль відведена громадам та органам місцевої влади. Основні завдання, які стоять зараз перед нами – це розвиток місцевої демократії, запобігання корупції та економічна самостійність громад. Тому співпраця з Конгресом для нас – це вдалий простір для співпраці на рівних засадах та за одними правилами з нашими колегами з європейських країн», — зазначив Гліб Пригунов.
Нещодавно на Дніпропетровщині розробили першу в Україні комплексну регіональну стратегію децентралізації. Посібник містить конкретні поради для громад із впровадження адмінреформи.
«Книга призначена для територіальних громад, які вже утворилися або тільки збираються об’єднатися. Голови громад вже її отримали. Загалом розробили практичні поради в 12 напрямках впровадження реформи, які допоможуть громадам організувати комфортне життя для мешканців навіть найменших населених пунктів», – прокоментував видання голова ДніпроОДА Валентин Резніченко.
Стратегія охоплює основні сфери життєдіяльності будь-якої громади: соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, економічний розвиток, місцеве фінансування, безпеку життя, захист дітей, спорт, культуру, електронне урядування тощо.
«Дніпропетровщина має досвід, яким може поділитися з іншими областями. Бюджети громад зростають, об’єднання активно будують та реконструюють соціально важливі об’єкти – садки, школи, дороги. Найближчим часом плануємо презентувати власну методику з реалізації реформи для інших регіонів України», – підсумував Валентин Резніченко.
Втім, не обходиться і без певних пробуксовувань. Жителям села Піщанка Новомосковського району заважають створити об’єднану територіальну громаду з центром у їхньому населеному пункті, оскільки місцевому латифундисту і аграрному олігарху Вадиму Нестеренко вигідніше об’єднання на базі міста Новомосковська.
Процес добровільного об’єднання у територіальну громаду з центром у Піщанці розпочали ще у лютому 2017 року. Він мав завершитися навесні, щоб восени провести вибори належним чином. Голова Піщанської сільради говорить, що виконали усі відповідні вимоги закону.
«Проведено по чотири сесії в кожній раді, проведені громадські слухання. В повному об’ємі виконана необхідна процедура», — розповів голова сільради Микола Мазниця.
На отримання позитивного висновку в ОДА подавали вже чотири рази, однак документи повертають на доопрацювання. Востаннє відмовили у зв’язку з судовим рішенням райсуду в місті Дніпрі. Активісти переконані, що рішення сфабриковане, тому їздили до Дніпра протестувати під стінами суду.
«Про яку законність можна казати, якщо справа розглядається три місяці. До того ж, впродовж цього часу не був повідомлений відповідач – орган місцевого самоврядування, що проти нього був поданий позов», — зазначив активіст В’ячеслав Горобець.
В ОДА пояснюють, що діють відповідно до вимог Центральної виборчої комісії. Документи готові підписати відразу, коли вони будуть відповідати усім юридичним вимогам.
«Ніякого суб’єктивного відношення немає. Є декілька прикладів сільрад, які допрацьовували документи і ставали територіальними громадами», — пояснив перший заступник голови ОДА Олег Кужман.
Справа в тому, що навесні альтернативу Піщанській територіальній громаді відстоював давній бізнес-партнер колишнього губернатора області Олександра Вілкула, народний депутат Вадим Нестеренко. Таку пропозицію, за його словами, висунула Новомосковська рада, а Нестеренко лише вирішив її підтримати.
«Об’єднання громади потрібно створити на базі Новомосковська, тому що це наш районний центр. В тому числі, це центр розташування інфраструктурних об’єктів», — саме такі аргументи висуває Нестеренко.
Представники Піщанської сільської ради переконані, що відключення в піщанці та Новоселівці подачі води в розпал літньої спеки стало одним із методів залякування. Мешканці навколишніх сіл протестували, а митися демонстративно ходили до Новомосковської райради.
Найбільш активно підтримують створення громади із центром у Піщанці учителі школи та вихователі дитсадочка, адже це можливість отримати нові робочі місця.
Щоб розібратися з питанням об’єднання громади, активісти зверталися до губернатора Дніпропетровської області Валентина Резніченка та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Однак вирішити проблему поки не вдалося. Згідно з законом про децентралізацію, об’єднатися доведеться, але в якому форматі покаже час та амбіції сторін.
Якщо ж брати картину в цілому, децентралізація – чи не єдина з реформ європейського вектору розвитку, яка поки що добре вдається Президенту Петру Порошенку. І хоча, як ми зауважили, не скрізь об’єднання і реєстрація громад проходять гладко, наочні вже масові позитивні приклади самостійного, раціонального розпорядження бюджетними коштами в інтересах мешканців саме громад. То ж вже незабаром можна говорити про децентралізацію, як про одну з фундаментальних реформ сучасної української влади, яка наблизила пересічного простого українця до розпорядження коштами власної територіальної громади, а відтак – вирішення проблем саме цієї громади через прямий вплив на прийняття управлінських рішень.
Автор: Тимур ЖЕЛДАК, Анастасія ГОРЯЧА
