Рейтинг конкурсу «Громадський бюджет-2017». Які проекти лідирують?

logo

На сайті виконкому Криворізької міської ради триває голосування за проект «Громадський бюджет-2017».

Нагадаємо, 16 листопада на першому місці за голосуванням був проект «Стрітбол-центр».

Сьогодні, 18 листопада, вже можна побачити п’ять лідерів голосування. Редакція «Першого Криворізького» зібрала цю п’ятірку.

1 місце — «Енергозбереження – питання культури та свідомості сучасного європейця» (заміна вікон на пластикові у Криворізькій гімназії №91) (автор проекту — Олена Дембіцька) – 248 голосів;

2 місце – «Стрітбол-центр» (автор проекту — Андрій Болотников) – 241;

3 місце – «Хай казка живе у нашій школі» (капітальний ремонт актової зали КНВК №35) (автор проекту — Катерина Хрипун) – 197;

4 місце – «Моє шкільне подвір`я» (благоустрій шкільного подвір’я НВК №35) (автор проекту — Раїса Лисенко) – 194;

5 місце – «Енергозбереження у школі – запорука здоров’я – здорова нація» (придбання та встановлення металопластикових вікон у приміщеннях спортивної зали, роздягальнях та актовій залі у КЗШі І-ІІІ ступенів №120 (автор проекту — Ольга Ісакова) – 156.

Розглядаючи запропоновані роботи загалом, можна сказати, що кількість:

— проектів по утепленню будівель (заміна дерев’яних вікон на металопластикові) – 16 (14 шкіл та 2 лікарні);

— проектів, у яких запропонували зробити у будівлях навчальних закладів ІТП – 3 (індивідуальний тепловиий пункт — спеціально обладнане приміщення, із якого здійснюється керування місцевими системами теплоспоживання);

— проектів по капітальному ремонту, ремонту даху, санвузлів, кухні, спортивної зали, актової зали, пришкільної території (асфальтування подвір’я) – біля 10 ( школи, дитячі садки, центри дитячої юнацької творчості);

— проектів по благоустрою – 5 (майданчики для вигулу собак, куточки відпочинку, благоустрій скверів);

— освітніх проектів – 4 (комп’ютерні курси для дітей, дорослих та людей похилого віку, школа розвитку дитини);

— інклюзивні проекти (інклюзивне навчання — навчання учнів чи студентів із особливими потребами) – 2 (встановлення пандусів, широких вхідних двері з можливістю в’їзду інвалідної коляски, придбання особливої оргтехніки та ін.);

— спортивних проектів – близько 10 (спортивні клуби, спортивні майданчики у школах та скверах);

— проектів, пов’язаних із охороною здоров’я – 2 (реабілітація воїнів АТО, соціально-психологічний супровід дітей, молоді та жінок, яких торкнулась епідемія ВІЛ/СНІД);

— культурних проектів – близько 10 (випуск альманаху, запровадження фестивалів, виставок та ін.).

Примітка – можливі неточності у визначенні кількості проектів кожної сфери.

За умовами конкурсу проекти-переможці спонсоруються наполовину коштами громадського бюджету, а частину повинен сплатити автор проекту. Виникають кілька питань.

Наприклад, якщо робота не буде виконана задовільно, хто понесе за це відповідальність? Міська влада, яка оплатила більшу частину чи автор проекту, який також сплатив свою частку?

Ще одне питання виникає, коли перераховуєш проекти, направлені на вирішення проблем з утепленням та ремонтними роботами навчальних закладів та лікарень. Чи не повинен бюджет міста та області і так, без конкурсу виділяти на роботи з благоустрою цих закладів? Чи у школах так і повинні тривати «благодійні збори» серед батьків?