Нова українська школа: європейська модель в Україні

logo

Нова українська школа: європейська модель в Україні

Інший зміст освіти, методика навчання та освітнє середовище. Батькам не треба штудіювати уроки із дітьми, відміняється домашнє завдання та ніяких оцінок. Нове технічне забезпечення, сучасне обладнання та інтерактивні заняття. Вже 1 вересня 2018 року усі першокласники України, зокрема і Дніпропетровщини, підуть у Нову українську школу.

Усі незалежні роки в Україні продовжували повторювати мантри про «найкращу радянську освіту», споживати кондові підручники, безнадійно застарілі методики і використовувати жахливі способи спілкування з дітьми, коли вчитель — «директор», а учень — «підлеглий».

Західний світ в цей час культивував увагу до особистості, повагу одне до одного, не зубріння, а думання, переймався знаннями і навичками, які потрібні не теоретично, а для щоденного життя. Нарешті й українська влада вирішила докорінно змінити систему освіти і вже у новому навчальному 2018 році запускає реформаційний проект під голосною назвою “Нова українська школа”.

Нова українська школа – це ключова довгоочікувана реформа Міністерства освіти і науки. У міністерстві розробили проект, який започаткує новий підхід до навчання дітей у молодших класах. Акцент робитиметься на вміннях, а не знаннях. Дітей навчатимуть працювати в колективі й розуміти інших. Освіта буде спрямована на розвиток компетенцій. Діти вчитимуться шукати інформацію, вирішувати проблеми й ефективно комунікувати одне з одним. 

«Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння», — пояснюють на Урядовому порталі.

Відтепер першокласникам не задаватимуть домашні завдання, учні другого класу витрачатимуть на них не більше 45 хвилин, третього — 1 годину 10 хвилин, четвертого — максимум півтори години. Окрім того, вчителі не задаватимуть домашні завдання на час канікул і вихідних. Також першокласникам не ставитимуть оцінки. А в другому-четвертому класі оцінювати учнів будуть лише з кількох дисциплін – українська мова і література, математика і природознавство. Будуть скасовані дзвінки на уроки, а парти стоятимуть кругом або буквою «П», а не в три ряди, як було ще з радянських часів. Предмети будуть інтегрованими, тобто об’єднуватимуться навколо цікавих для дитини тем і проблем. Багато занять відбуватимуться в ігровій формі, що допоможе краще концентрувати увагу дітей. До того ж, буде зроблений акцент на індивідуальних особливостях кожного учня.

“Уже цьогоріч всі першокласники мають навчатися за новим стандартом. Акцент – на компетенціях і цінностях учнів. Це й інші методики, які передбачають новітнє обладнання, і навчання вчителів. Основна мета шкільної реформи – висока якість освіти для кожної дитини. Сучасному суспільству потрібні саме ті люди, які не бояться ставити запитання, не бояться приймати рішення, не бояться нестандартно мислити. Саме це мають розвивати у школах”, — розповів заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час робочої поїздки на Дніпропетровщину.

Окрім того, урядовець розповів, що першокласників мають забезпечити новими підручниками із сучасною програмою. Проте серце змін – вчитель. Новими методиками будуть озброєні 22 тисячі українських викладачів початкової школи, з них — 4,5 вчителів Дніпропетровщини. Наразі вони проходять підвищення кваліфікації на он-лайн платформі EdEra і в Академії безперервної освіти.

«Якщо вчитель не зміниться, нової української школи не буде. Програма навчання вчителів складається з двох частин – очної і дистанційної. Спочатку ми підготували тренерів – тепер вони передають знання вчителям на місцях. Крім того, європейські партнери допомогли підготувати тренерів, які навчатимуть в регіонах викладачів англійської, німецької і французької мов», – акцентував Павло Хобзей.

Загалом робота над новим стандартом тривала декілька років. Фахівці, що працювали над проектом, орієнтувалися на моделі Заходу світу, зокрема і Європи. Відтак був врахований досвід Фінляндії, Ірландії, Польщі, Франції, Болгарії та інших країн.

Наприклад, вже з 1 вересня на українських школярів чекатиме інтегрований курс «Я досліджую світ», який розроблений на польській та фінській практиках. Відтак, перші три роки початкової школи дитину навчатимуть без розподілу на предмети.

«Малечі дають підпорядкований одній темі матеріал з різних галузей. Наприклад, як пишеться слово «слон», як і де тварина живе, а також задача, де треба порахувати слоненят. Таким чином дитина має скласти цілісну картину світу і усвідомити, що вона є поки ще маленьким громадянином цього світу та країни. В реальному житті наш мозок не мислить в категоріях окремих предметів, наша розумова діяльність носить синтетичний характер або холістичний», — розповіла заступник начальника управління загальної і середньої освіти департаменту освіту і науки ДніпроОДА Наталія Олійник.

Окрім того, в Польщі багато уваги приділяють соціалізації та адаптації до навколишнього світу, зокрема влаштувають екскурсії до різних фабрик, комунальних підприємств, служб порятунку та муніципальних установ, щоб дитина розуміла, як влаштований світ.

Ще одна особливість польської початкової освіти — величезна увага до читання. Батькам «задають» читати ввечері книги за додатковою програмою. Так само в Ірландії, з першого класу малечі багато читають, розмовляють з нею на різні теми, намагаються привчити її говорити красиво. 

«В Новій українській школі велику увагу приділяють і батькам. Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу», — пояснювала Міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Відтепер, як і у болгарських школах, велику увагу у системі освіти приділятимуть розвитку навичок емпатії. Замість оцінок використовують смайлики. Чимало вправ і завдань спрямовані на те, щоб дитина завжди була в доброму гуморі, вчилася розуміти почуття, вміла справлятися з негативними емоціями. Вчителі мають відмовитися від негативних героїв. В свою чергу, діти мають аналізувати вчинки, а не осіб. Та розмірковувати про те, що будь-хто може змінитися на краще.

В свою чергу фінська модель школи передбачає індивідуальну систему навчання та розвитку малюків. «Світ дитинства» — особливий простір, саме ж дитинство — понад усе. Шкільні програми в Україні за новими стандартами зробили більш «дитячими», як у Фінляндії: вилучили складні терміни, прибрали теми про господарську діяльність, видобування копалин та інші речі, що не входять у коло інтересів дитини. Вивчатимуть електронні книги, електронні карти, сучасні гаджети. Навіть стандартні географічні карти планують замінити дитячими: захопливими ілюстрованими мандрівками. В ідеалі, як у фінській моделі, кожна тема мусить мати конкретне прикладне застосування в житті дитини. Скажімо, математику там вивчають на прикладі покупок, приготування страв, обрахування часу на хобі тощо.

«Навчання не має бути стресом. Вчителі мають бути ще й аніматорами: грати з дітьми на заняттях, розважати на перервах. Домашніх завдань немає, бо учні повинні відпочивати та розважатися. Атмосфера всередині школи розслаблена і неформальна. Головна мета заохотити дітей до навчання. Діти мають хотіти йти до школи. Не тому, що вчителька, не тому, що так треба. А тому що на уроці так цікаво, весело та невимушено, що аж не хочеться йти на перерву», — розповіла вчителька початкових класів КЗШ№68 Аліна Позняк.

Загалом проект «Нова українська школа» вже протягом року у рамках експеременту реалізується у 100 школах країни. З них чотири школи нашого регіону — школи Дніпра, Кам’янського, Павлограду та селища Солоного. Наприклад, у Солонянській школі повністю відреконструйоване приміщення навчального закладу, закуплена нова інноваційна техніка, замінене оснащення. Першачків навчають у формі гри — це інтерактивні завдання, розвиток творчих здібностей, екскурсії.

«Раніше вчитель був головною персоною. Діти лише слухали його та дивилися на дошку. Нині вчитель – це друг, порадник, людина, яка підказує, як отримані у школі знання застосувати на практиці. Як результат – діти стали більш розкуті. Вони висловлюють свої думки, не бояться помилятися, задавати питання, фантазувати», – розповіла вчитель початкових класів Солонянської опорної школи Валентина Бугрієнко.

Наразі приклад шкіл, які взяли участь у експеременті — надихають. Школа — це найважливіша ланка. Тут закладається майбутнє, тут ростуть діти, які повинні будуть через кілька років приймати важливі і відповідальні рішення, що впливають на долю країни. Маємо надію, що реформа «Нова українська школа» всіляко сприятиме появі саме таких дітей. Адже судячи по взятому темпу, всесторонній підтримці та готовності громадськості до змін — ми йдемо вірним шляхом.

Автор: Дарина ТВАРА, Фото: прес-служба ДніпроОДА