Нікополь вшанував жертв голокосту

Що може бути найстрашнішим від втрати життя? Нічого, бо ти вже ніколи не побачиш рідні обличчя, не почуєш весняний шепіт листочків, не відчуєш пустотливий дотик вітерцю, не скупаєшся в перших промінчиках  лагідного сонечка, не посміхнешся у відповідь на привітання. Ніколи, бо зробив крок у небуття.

Вони могли б ще довго жити, але під час Другої світової війни стали безвинними жертвами лише із однієї причини – національної приналежності. Голокост, влаштований єврейському  народові та іншим меншинам нацистами, вирізнявся небувалою жорстокістю: застосовувалися нові види хімічних і механічних засобів вбивства, тортури, використання полонених для медичних експериментів.

З того часу минуло більше ніж 70 років, та нікопольці, як і завжди, 27-го січня, в Міжнародний день пам’яті, зібралися  біля пам’ятного знаку. Згадавши скорботні сторінки історії, вони вшанували шість мільйонів людей,  померлих нелюдською смертю на великому географічному просторі.