Нечувані побори та примусові роботи: як студенти борються із беззаконням у дніпровських вишах

logo
164316_nechuvani_pobori_ta_primusovi_roboti_jak_.jpeg


Нечувані побори та примусові роботи: як студенти борються із беззаконням у дніпровських вишах

12 серпня весь світ відзначатиме Міжнародний день молоді. В Дніпрі святкові заходи та урочистості у цей день присвячені розвитку рішень і висвітленню проблем молоді, захисту їх прав і свобод в міжнародному аспекті. Сьогодні, 10 серпня, під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інформатор» юрист «Правозахисної групи «СІЧ» разом із місцевими активістами обговорили питання щодо захисту прав однієї з найменш соціально захищених верств населення — студентів. Про це повідомляє Дніпроград з місця подій.

Проблема примусового відпрацювання в університетах, «господарських годин» в гуртожитках, поборів у фонди студрад та кафедр не є новою. Тисячі студентів щороку зустрічаються з примусово-благодійними внесками у вишах та гуртожитках. Тож з’ясовуємо, чи законні такі дії, як чинити опір та куди скаржитись.

«Добровільно-примусові внески стали правилом у багатьох вишах. Крім того, прозорість використання цих внесків залишається на дуже низькому рівні. Студенти не знають куди і кому йдуть їх гроші. Цілі, які формально заявляються для збору коштів далеко не завжди відповідають розмірам коштів, які збираються. Також і звітність щодо використання цих коштів відсутня. Наприклад, студенти-першокурсники мають відпрацьовувати господарчу практику перед початком навчального року або заплатити. Їх примусово змушують мити парти, стільчики, підлогу, вікна, приводити стіни та стелю в належний порядок. Та сама тенденція спостерігається й в гуртожитках. Щороку їх мешканці мають або мити туалети та кухні, або ж платити за відпрацювання. Суми у кожних вишах свої — від 200 до 600 грн. То що це благодійність чи здирництво?», — зазначає студент та активіст Владислав Мельничук.

Юрист «Правозахисної групи «СІЧ» Ксенія Онищенко наголосила, що подібна практика примусового відпрацювання та зборів коштів є незаконною. І вимагати подібного від студента ніхто не має права.

«Згідно з п. 4 Постанови Кабміну «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти для потреб їхнього фінансування», благодійні внески у грошовій формі зараховуються на спеціальний реєстраційний рахунок «Суми за дорученням». Після зарахування коштів університет вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами, на які ці благодійні внески спрямовувалися. Наприклад, «на заміну вікон». Благодійна допомога підлягає суворому бухгалтерському обліку. Те саме стосується і гуртожитків. Щодо трудових відпрацювань в гуртожитках та університетах — це є незаконним. І жодний внутрішній статут чи політика університету не має права примушувати студентів займатися тою чи іншою трудовою роботою. Це порушення конституційних прав громадян — ст. 43 КУ про використання примусової праці. Також це порушення Міжнародної конвенції про захист прав людини», — розповіла юрист.

Кореспондент Дніпрограду звернувся до представника ДНУ ім. Олеся Гончара, де подібна практика з відпрацюванням та поборами є вже традицією багатьох років, з питанням, на якій підставі встановлена подібна політика університету.

«Є розпорядження керівництва. На засіданні ректорату це все вирішується. Нам надходить лише команда, що треба робити, які суми та скільки годин відпрацювання. Документу ми самі не бачили, тому надати не можемо», — зазначили в університеті.

Також зазначимо, що змушуючи студентів здавати гроші «на щось потрібне» і погрожуючи проблемами з навчанням, представники адміністрації вишу здійснюють кримінальне правопорушення, передбачене ст. 189 Кримінального кодексу. Вимога вчинити будь-які майнові дії з погрозою обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілого чи його близьких родичів карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк. Тож, з подібними ситуаціями та випадками студент сміливо може звертатися до поліції та навіть до суду.

Одним з найактуальніших питань серед студентів є питання цілодобового доступу до гуртожитків. Ксенія Онищенко відповіла й на це питання.

«Правила для студентів встановлюються внутрішнім статутом гуртожитку та положенням про проживання в гуртожитку. Студенти-мешканці мають право на цілодобовий та безперешкодний доступ до гуртожитку. Вже у статутах керівники гуртожитку можуть прописати умови, наприклад, що вхід після 23.00 і до 6.00 повинен супроводжуватись записом у вахтерському журналі з поясненням причини запізнілого візиту. Проте мова про відпрацювання за запізнення не йде. Якщо вас не пускають — викликайте поліцію», — наголосила Ксеня Онищенко.

Юрист також наголосила, що студента, який проживає у гуртожитку змушувати робити ремонт в кімнаті або купувати меблі також не мають права.

«Увесь інвентар, згідно з Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, вам повинні надати безкоштовно згідно зі встановленими нормами (тобто шафа, робочий стіл, поличка!). За загальним правилом, студент повинен ремонтувати гуртожитське майно тільки тоді, коли він сам його пошкодив (чи запрошені ним гості). Якщо ремонт в кімнаті неналежний, то особа має право вимагати зробити ремонт за рахунок гуртожитку. Також, наприклад, якщо негативного й навмисного впливу на гуртожитський інвентар ви не чинили, проте через низьку якість цей інвентар не працює належним чином (постійно капає вода з крана), то варто написати заяву на ремонт до сантехніка. Такий ремонт повинні робити за рахунок гуртожитку. Те саме стосується і прибирання — в кожному гуртожитку є своя прибиральниця. Проте в обов’язки студента-мешканця входить дотримання чистоти та порядку у гуртожитку», — зазначила юрист.

Під час обговорень студент Вірослав Цюп’як підняв тему академічної мобільності в університетах. За його словами, у дніпровських вишах подібну ініціативу просто саботують.

«Академічна мобільність в цілому – це інтеграційний процес у сфері освіти, що надає можливість студентам брати участь в різноманітних навчальних або навчально-дослідницьких програмах. Основними цілями таких програм є підвищення якості освіти, розвиток міжкультурного обміну, підготовка майбутніх кваліфікованих спеціалістів. Це і обмін студентами з різних країн, подорожі до Європи за спеціальними освітніми програмами та інше. Проте чомусь в наших вишах до подібного ставляться зверхньо та негативно. Коли студент хоче взяти участь у тому чи іншому заході він стикається із різноманітним труднощами, які пов’язані з навчальним процесом та бюрократією», — розповів студент.

Саме аби вирішити низку важливих та актуальних проблем студентства, активісти звернулися за допомогою до «Правозахисної групи «СІЧ», також вони створюють робочу групу зі студентів усіх вишів Дніпра. Таким чином вони збираються врегулювати ситуації з проживанням в гуртожитках, фінансові аспекти та інші нагальні питання. 

Автор: Дарина ТВАРА

А поделиться?