Криве правосуддя по-апостолівськи
Чи є правосуддя, коли судді ігнорують закон?
Зразу ж відповім: ні, жодного натяку на Закон чи правосуддя в даному випадку немає.
Про що йде мова?
Я – адвокат і в своїй правозахисній діяльності керуюсь виключно Конституцією та Законами України. За свою правову позицію, як захисника, відносно мене як адвоката поліцейські неодноразово протиправно застосовували силу, били, знущались, арештовували, намагались силою заставити відмовитись від захисту моїх підзахисних та переступити Закон.
Я раніше з відкритим листом звертався про те, що 01.06.2017 року до мене в мою особисту квартиру вдерлись працівники поліції і, жорстко знущаючись, побили за мою правову позицію, намагаючись силою заставити відмовитись від захисту особи, яка не скоювала злочину, але яку незаконно позбавив волі суд по підробленим працівниками поліції матеріалам.
За моєю скаргою є результат: проти працівників поліції порушене кримінальне провадження. Але результат розслідування очевидний – слідчий в ОВС Другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, що знаходиться в м.Нікополі Дніпропетровської області, молодший радник юстиції Сушайло Богдан Володимирович, прикриваючи незаконні дії працівників поліції, виніс Постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017 року відносно працівників Нововороноцовського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області.
З постанови слідчого прокурора вбачається, що, на його думку, поліцаї, ввірвавшись в моє помешкання, що знаходиться в м.Апостолове Дніпропетровської області, з іншого регіону України – Херсонської області, законно вибили в моїй квартирі двері та відлупили мене в моїй же квартирі – із застосуванням закону.
Звісно, я таку постанову оскаржив. Але питання не в цьому.
Я готую дисертацію на тему «Зловживання службовим становищем при винесенні правосуддя та незаконне застосування правосуддя в судах».
Відповідно до цього, я, як правозахисник, постійно звертаюсь до своїх колег та до інших правозахисників з метою з’ясування конкретного питання – чи стикались вони на практиці з незаконними діями працівників поліції в нашій Державі, які були винесені вироки відносно тих – як посадових осіб, що незаконно позбавили волі підозрюваних або обвинувачених, і в тому числі в нашому регіоні, та яким чином це відображалося в Єдиному Державному Реєстрі Судових Рішень?
Задавши питання ЄДРСР, я отримав ряд справ, в яких йде мова про незаконні затримання та незаконні арешти. При цьому я отримав відповідь з ЄДРСР і по кримінальному провадженню № 12017040410001479 від 21.11.2017 року, яке надійшло з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України.
Тобто в ЄРДСР є справа №171/2119/17, яку 25 листопада 2017 року розглянула слідчий суддя Апостолівського районного суду Хоруженко Н.В. за клопотанням слідчого Апостолівського відділу поліції Накрапаса О.О.
При цьому, із судової ухвали вбачається, що не працівники поліції побили громадянина Особу_2, а громадянин Особа_2 разом із своєю дружиною Особою_9 відлупцювали двох озброєних працівників Апостолівського відділу поліції:
«…Продовжуючи чинити опір працівникам поліції, які, керуючись нормами Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення публічної безпеки і порядку почали застосовувати спеціальний засіб кайданки відносно ОСОБА_2, як до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, чинить опір поліцейському та своїми небезпечними діями може завдати шкоду оточуючим, ОСОБА_2 наніс удар ногою по руці старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5-ї пясної кістки зправа.
В цей час, ОСОБА_9, яка є співмешканкою ОСОБА_2, стала допомагати чинити опір поліцейським, при цьому стопою правої ноги нанесла удар в область лівого ока оперуповноваженого Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми в області лівої надбрівної дуги.
Далі продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 розірвала складову однострою поліцейського ОСОБА_7, а саме відірвала блискавку правої кишені кофти, а також розірвала футболку, яка знаходилась під кофтою. При цьому ОСОБА_9 наносила удари руками в область голови та тулубу поліцейських ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків».
З Ухвали, яка була винесена слідчим суддею Апостолівського районного суду Хоруженко Н.В. в справі №171/2119/17 по кримінальному провадженні №12017040410001479, вбачається що Особа_2, який побив апостолівських поліцейських, був затриманий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України 23 листопада 2017 року, а 24.11.2017 року його було повідомлено про підозру.
На жаль, з Ухвали не видно, о якій годині 23.11.2017 року Особу_2 було затримано працівниками поліції, але в будь-якому випадку діє Закон (я вибачаюсь – повинен діяти кримінальний Закон, але в даному випадку не діяв), тому що згідно ст. 197 КК України «Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою», Закон прямо передбачає:
Стаття 197. КК України. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
1. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
2. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні, строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Тобто, відповідно до Ухвали Особу_2, який відлупцював двох апостолівських поліцейських, затримали 23.11.2017 року, і слідчий суддя Хоруженко Н.В. повинна була винести ухвалу про затримання у вигляді тримання під вартою в строк з 23.11.2017 року + 60 днів (максимальний строк тримання під вартою) = 21 січня 2018 року.
Але Закон діє, коли виконавець Закону (слідчий суддя Хоруженко Н.В.) поважає його.
В даному випадку суддя винес Ухвалу, якою порушив Кримінальний Закон:
«…ухвалив:
Клопотання слідчого Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.01.2018 року».
Тобто, чи був Особа_2 правий він чи ні, коли діяв з метою захисту свого життя від дій поліцейських, «маючи злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень» працівникам апостолівської поліції, – важко сказати без вироку суду. Але дії слідчого суді Апостолівського районного суду Хоруженко Н.В. м’яко кажучи, є сумнівними та такими, що незаконно позбавили волі конкретну особу.
Бо затримання Особи_2 на 63 дні, а не на максимальні 60 дні, як це передбачає Кримінальний Закон, – не відповідає вимогам ст. 197 КК України. Особа_2 фактично 24 години незаконно знаходилась під вартою, тому що інший слідчий суддя, виправляючи таку суддівську помилку, знову не врахував строки затримання та закінчення тримання під вартою.
Тому проти осіб, що незаконно позбавили волі Особу_2, відповідні органи повинні порушити кримінальне провадження.
На жаль, час в Криворізькому УВП №3 та Апостолівському райсуді спрацював проти Закону і проти арештованого Особи_2, тому що замість випустити його 21.01.2018 року з УВП №3 в зв’язку з закінчення строку тримання під вартою, його ще 24 години протримали «на нарах». 21 січня була неділя, Апостолівський райсуд не працював, і лише 22 січня 2018 року інший суддя Апостолівського районного суду – Семенова Н.М., завідомо знаючи, що термін тримання під вартою закінчився в Особи_2 21 січня 2018 року, і знаючи про те, що станом на 22 січня 2018 року він незаконно знаходився під вартою, суддя не випустила цю особу, а – продовжила термін тримання під вартою в Криворізькому УВП №3 до 22 березня 2018р. включно.
Тобто, на протязі 24 годин, з 21 по 22 січня 2018 року Особа_2 незаконно знаходився під вартою. Це – пряме порушення прав людини.
Чи понесли за це відповідальність слідчі судді Апостолівського районного суду Семенова Н.М. та Хоруженко Н.В.? Ні.
Відповідно, питання: чи притягнуть до відповідальності слідчих суддів Хоруженко Н.В. та Семенову Н.М. та поліцейських і працівників Криворізького УВП №3, які після закінчення строку знаходження під вартою продовжують тримати під вартою цього громадянина, чи ні?
Відповідь очевидна. Ні, тому що всім байдуже.
Ну, пересидів під вартою Особа_2 незаконно, ну й що, можливо ні він, ні його захисник не звернули на це уваги? Можливо «пронесе»?
Строк тримання під вартою Особи_2 закінчився, його сутки незаконно тримали під вартою в УВП №3, відповідно до цього висновок очевидний – всі причетні до незаконного тримання під вартою Особи_2 чхали на Закон. А чи понесуть в майбутньому відповідальність за ігнорування Законів України – покаже час.
Але я хотів би нагадати поліцейським та суддям «справу Чопенко». Його також незаконно затримали працівники апостолівської поліції, а Апостолівський районий суд засудив до позбавлення волі, і Чопенко незаконно відсидів 12 років. Цей факт встановлений Європейським судом з прав людини.
А тому посилання в справі №171/2119/17 слідчим суддею на висновок Європейського суду з прав людини в справі громадянина «Летельє проти Франції», а не на справу «Чопенко проти України» – є незрозумілим для мене та цинічним.
Цитую Ухвалу судді Хоруженко:
«…Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає виправданим необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м’яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ».
Висновок: нажаль, в Апостолівському районі Дніпропетровської області правосуддям навіть не пахне.
Але по справі Чопенко хтось все-таки з правоохоронців та суддів сяде на лаву підсудних.
Відповідно до цього, в мене є надія, що даний відкритий лист буде взятий до уваги відповідними компетентними органами і буде встановлений факт порушення кримінального Закону слідчими суддями Апостолівського районного суду Хоруженко Н.В. та Семеновою Н.М.
З повагою,
адвокат Кононенко О.В.
Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.
