Конфлікт довкола реконструкції Алеї пам’яті загиблих героїв Небесної сотні та бійців АТО у Дніпрі

Дніпро – Виклик поліції та заклики спиняти бульдозери… У Дніпрі з конфліктом розпочали реконструкцію Алеї пам’яті загиблих героїв Небесної сотні та бійців АТО біля облдержадміністрації. Імпровізована меморіальна «стіна плачу», яка виникла стихійно ще під час Революції гідності зусиллями небайдужих громадян, зблякла під сонячними променями та дощами, відтак мала бути оновлена. Проект реконструкції алеї розробила група архітекторів, його підтримала обласна влада. Між тим, частина громадськості та волонтерів не згодні: вони критикують ініціативу через «несучасний підхід», відсутність широкого обговорення, а також те, що задля її реалізації треба пожертвувати зеленими насадженнями.

Алея Небесної сотні у Дніпрі, в сквері поблизу облдержадміністрації, виникла навесні 2014 року. Саме сюди небайдужі жителі приносили квіти, лампадки, тут розвішували фотографії та плакати. На цьому місці складали присягу бійці першого в Україні «добробату». Пізніше тут же, на 60-ти метровій алеї, почали вшановувати пам’ять загиблих на Донбасі українських військових, встановили плити з їхніми іменами. На спеціально виготовлених щитах розмістили портрети загиблих. Школярі розвісили малюнки зі своїм уявленням єдиної країни, а молоді художники доповнили алею картинами буремних подій в державі.

Наразі, коли через дощі й спеку, імпровізована стіна пам’яті втратила свій зовнішній вигляд, частина фотографій вицвіла, написи вилиняли, облдержадміністрація ініціювала проект з оновлення.

«Зберегти пам’ять про наших захисників і їх подвиг, про силу духу нашого народу вирішили в Алеї пам’яті. Тут бійці АТО зможуть згадати своїх побратимів, рідні – помолитися за своїх близьких, а молодь відчути силу духу наших земляків», – процитували в прес-службі ОДА слова голови Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Резниченка.

Уникнути «совка», постаментів з коштовного мармуру та граніту

Проект реконструкції алеї, за підтримки ОДА, розробила група архітекторів, їхні прізвища не оприлюднюють, зазначаючи, що це колективна робота. На своїй сторінці у Facebook радник голови обладміністрації Юрій Голик виклав макети. Роботи вже тривають.

«;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = «Facebook API failed to initialize.»;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = «facebookSnippetProcessed»;
if (d.readyState === «uninitialized» || d.readyState === «loading»)
window.addEventListener(«load», render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

На алеї планується розмістити антивандальні скляні панелі з підсвічуванням. На них – імена жителів області, які загинули за незалежність України. В обладміністрації вважають, що таким чином ініціаторам вдалось уникнути «радянського» підходу до пам’ятників: ніяких застарілих форм, постаментів, коштовного мармуру та граніту, що нагадував би про помпезні пам’ятники часів СРСР.

Проект був надскладний для розробників, зауважують в ОДА, адже місцина вже й так перенасичена різноманітними пам’ятками: дошка пошани радянського періоду, музей ракетобудування, пам’ятник чорнобильцям тощо.

Як зазначив керівник департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Дніпропетровської облдержадміністрації Віталій Маласай, наразі на місці вже тривають підготовчі роботи, беруться проби ґрунтів, зрізується сухостій. Посадовець запевнив, що цей проект раніше обговорювався з громадськістю.

«Почали надходити скарги від АТОшників, членів їхніх сімей на адресу губернатора. Губернатор всіх скликав – архітекторів, фахівців – і закликав навести лад. Дошка догниває, плити лежать прямо на землі, не приведені до ладу, все це виглядає неналежним чином. Було вирішено облаштувати тут Алею Небесної сотні й меморіал АТОшникам, щоб усе це було орієнтовано на «червону» лінію, щоб перехожі бачили, могли підійти, вшанувати. Все має бути відкрито людському погляду. Це просто благоустрій, згідно з концепцією, яка обговорювалась з громадськістю в ОДА. Дерева, які заважають, доведеться прибрати. Деякі старі дерева також планується замінити молодими», – зауважив у коментарі радіо Свобода Віталій Маласай.

Пропозиції громадськості – не вирубувати дерева, розмістити світлини усіх загиблих

А втім, проект реконструкції алеї викликав зауваження в частини громадських активістів. Волонтерка Людмила Кострюкова зазначає: він не влаштовує передусім через «несучасний підхід» – відсутність портретних світлин усіх загиблих. Критикує активістка й те, що задля реконструкції доведеться пожертвувати частиною дерев, і те, що до реконструкції не проводили конкурсу проектів.

«Були різні точки зору. Одне з питань – нав’язується лише один проект, який комусь там сподобався, який хтось там затвердив. Представники творчої інтелігенції наголошують: а чуму б не провести конкурс, можливо, на нього запропонували б щось цікавіше? Нам відповідають, що, оскільки це за гроші меценатів, то це не підлягає обговоренню. Мені здається, така позиція неправильна. Наші пропозиції такі: по-перше, проект перевантажений геометричними формами, по-друге, немає ідейної складової, яка б торкалась до душі людини, адже відсутні світлини героїв, по-третє, винищує значну частину, дерев у Сквері Героїв, по-четверте, не передбачає умов для затишного перебування людини на місці пам’яті: лавочок тощо. Щоб люди мали де посидіти, потужити… Усі ці пропозиції ми подали до ОДА, до спеціальної скриньки. Коли я говорила з відповідальним посадовцем, було видно, що він їх навіть не читав», – сказала у коментарі Радіо Свобода Людмила Кострюкова.

«Пам’ятний камінь, ізольований від людей»

Свої зауваження до проекту висловлюють і спеціалісти. Архітектор Ольга Лукіних, фахівець з дизайну та архітектури полку «Дніпро-1», зазначає: меморіальний знак – камінь у пам’ять про загиблих, встановлений два роки тому, збираються перенести подалі від облдержадміністрації, у глибину скверу, таким чином ніби приховавши його від людських очей.

«Основна пропозиція, а точніше, вимога – лишити камінь на тому самому місці. Тим паче, що його встановлював боєць «Дніпра-1» Тарас Брус, загиблий в АТО. Ні в якому разі не ховати це місце подалі від головної алеї, це намолене місце, яке історично склалось… Проект, запропонований ОДА, передбачає перенесення каменю в центр зеленої зони, таким чином він буде закритий деревами від алеї, по якій ходять люди, буде ізольований. А люди, які йдуть до органів влади, якраз мають бачити, хто поклав життя за те, що вони живуть в мирному місті», – сказала в коментарі Радіо Свобода архітектор.

Планується, що нова Алея пам’яті в Дніпрі з’явиться до 14 жовтня, свята Покрови Пресвятої Богородиці й Дня захисника вітчизни. В ОДА запевнили, що на оновлення алеї не буде витрачено жодної копійки з бюджету: проект реалізують коштом меценатів, левову частку витрат бере на себе голова облдержадміністрації.

З Дніпропетровської області в зону бойових дій на Донбасі загалом вирушило найбільше українських військових та добровольців – понад 25 тисяч, більш ніж 400 з них загинули.