Комунгоспу закон не писаний: дива з деревами, що зараз спилюють в Дніпрі, вартують до 5-років позбавлення волі

logo

Займаються цим, переважно, не якісь там браконьєри, а цілком офіційний «Міськзеленбуд» та підрядники, що, начебто, мають на це підстави та потрібні документи. Начебто, бо якщо придивитись до цих документів… Виявляється, що майже всі спиляні в Дніпрі за попередній рік дерева – спиляні без законних на те підстав!

 Роздуми слів щодо наслідків

Підвищення концентрації пилу, важких металів та токсинів у повітрі спричиняє широкий спектр захворювань. Найчастіше це алергії, хронічні ураження органів дихання та онкологічні хвороби. Саме із забрудненням повітря пов`язують поширення хвороб, властивих курцям або працівникам шкідливих виробництв, на людей, що намагаються вести здоровий спосіб життя. Важкі метали здатні вражати нирки, потрапляючи в організм із повітря так само, як з води чи їжі. Тривале дихання повітрям з перевищеною концентрацією окису вуглецю під час вагітності може бути причиною порушень у розвитку плода.

Оскільки масове видалення та «каральна обрізка» міських дерев – відносно нове явище в Україні, то у нас ще не встигла накопичитися сумна статистика. За даними, що наводять російські екологи з Тюмені, де нищення міських тополь йшло повним ходом ще 2008 року, захворюваність зросла в середньому на 50 відсотків.

Під час багатьох конфліктів «попильних бригад» з мешканцями прилеглих будинків, останнім вдавалося побачити, або й сфотографувати, акти на видалення дерев. Привертало увагу те, що майже всі вони містили запис «0 грн» у графі «відновна вартість».

Це дивно, як з точки зору здорового глузду, так і з точки зору закону. З першої – якщо замість спиляного дерева планується висадити нове (про що мало не розпинаються деякі представники міської влади), то ця посадка має якусь вартість. З точки зору Закону все трохи складніше, але результат той самий.

Легальне видалення дерев у будь­якому місті України відбувається на основі Закону «Про благоустрій населених пунктів», чинного досі Наказу Державного Комітету з питань ЖКГ «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів» від 2003 р. зі змінами від 2013 р. та Постанови Кабміну №1045 від 2006 р. «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

Згаданий закон передбачає, що: «відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь­якої діяльності, крім зелених насаджень в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою <…> здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об’єкта благоустрою».

Названа Постанова Кабміну передбачає однозначний порядок дій: «комісія визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження <…> Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном».

Втім, цей документ, виданий після чергової реорганізації уряду вже Міністерством ЖКГ. Це Наказ № 127 від 2009 р. «Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень». Він містить просту формулу відновної вартості, з двох складових, перша з яких – вартість посадки та приживлення нового дерева замість видаленого, а друга є похідною від вартості утримання дерева, віку дерева та коефіцієнтів його цінності та стану.

Жоден з цих коефіцієнтів не є від’ємним і не дорівнює нулю.

Як підказує здоровий глузд та шкільний курс арифметики, сума двох чисел, кожне з яких більше нуля, теж більша нуля. Може, у міського комунального господарства своя, альтернативна арифметика? Бо в актах на видалення дерев у графі «відновна вартість» красується «0»!

На яких же підставах комісія складає акт з нульовою відновною вартістю? Може, Дніпро має якісь окремі закони?

Лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ «Щодо видалення зелених насаджень» № 7/21­15394, направлений до всіх обласних адміністрацій, трактує подібну самодіяльність недвозначно:

«У частині другій статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень затверджено наказом Мінжитлокомунгоспу від 12.05.2009 № 127, зареєстрованим у Мін’юсті 19.06.2009 за № 549/16565.

Ні Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ні іншими актами законодавства не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування затверджувати порядки видалення зелених насаджень на відповідній території чи методики визначення їх відновної вартості.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами».

Про надруковані в актах нулі

На фоні маси побачених та зафіксованих містянами актів з нулями трапляються рідкісні виключення, що дають змогу оцінити масштаби втрат.

Під час січневого спилу дерев на вул. Янгеля місцевим жителям вдалося сфотографувати акти, в яких 28 дерев було оцінено в 203.759 грн. Можемо оцінити порядок цифр: приблизно 7.200 грн за дерево.

В більшості ж актів відновна вартість вказана нульовою. Якщо зовсім просто: відбувається списання майна, що має певну цінність, по нульовій вартості.

В спробах «прикритися» складачі актів дійшли до того, що вже в бланках актів надруковано: відновна вартість «не нараховується згідно п. 6 Правил видалення дерев, кущів та квітників в населених пунктах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045». От тільки в цих спробах є одна проблема. Згаданий пункт говорить не про нульову відновну вартість, а про випадки, в яких від її сплати звільняється заявник. Тобто постанова, на яку посилаються у виправдання своїх дій, цих дій насправді й не дозволяє.

Кримінальний кодекс трактує «внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей» як склад злочину по ст. 366 «Службове підроблення». У випадках, коли вартість «завідомо неправдивих» перевищує 200.000 гривень, ця стаття передбачає позбавлення волі на термін до п’яти років.

На жаль, в нашому випадку ОДА поки не побажала згадати про надані їй повноваження, а Державна аудиторська служба не поцікавилась «альтернативною арифметикою» в місцевих фінансах…

Денис Суханов, Єлізавета Аверіна

Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.