Фінансова симфонія міськради: якого шедевру чекати музичним школам у Дніпрі

logo

Фінансова симфонія міськради: якого шедевру чекати музичним школам у Дніпрі

У квітні місяці на сайті Дніпровської міської ради з’явився проект рішення, згідно якого депутатам пропонувалося вирішити питання оптимізації шкіл естетичного виховання у місті. Проект був запропонований Департаментом гуманітарної політики ДМР, очільником якого є Ксенія Сушко.

Згідно із опублікованим документом, чиновники мали намір докорінно змінити формат оплати за навчання у школах і таким чином вивести навчальні заклади на самоокупність. Одразу після цього у соціальних мережах вибухнув скандал щодо цієї ініціативи від міської влади – своє обурення висловили не тільки батьки дітей, а і члени Громадської ради при ДМР. Останні згодом оголосили про екстрене засідання Комітету з гуманітарних питань, на яке викликали голову Департаменту гумполітики Ксенію Сушко та її підопічного Євгена Хорошилова, начальника управління з питань культури.

Під час доповіді, головні аргументи міських чиновників зосереджувалися навколо таких тез:

матеріально-технічна база шкіл застаріла і потребує оновлення
більшість дітей – необдаровані, що підтверджується низькими результатами на конкурсах
дефіцит бюджету варто компенсувати новим підходом до оплати навчання
яка буде нова вартість занять та хто буде «обдарованим» — вирішуватимуть директори
ті, хто не має достатньо грошей на оплату занять, мають можливість відвідувати безкоштовні гуртки в інших місцях.

Наразі у місті налічується 22 навчальні заклади естетичного виховання, в яких мистецтву навчаються майже 6 тисяч дітей та працюють майже 1,3 тисячі викладачів. Серед учнів лише 720 осіб навчаються у групах самоокупності, всі інші фінансуються з міського бюджету. Згідно із планами чиновників, після реформи на самоокупність переведуть 60% дітей, тобто з 720 учнів,  які платять «по повній», їхня кількість зросте до майже 3600 осіб. Місячна плата «стандартного пакету» навчання таких дітей складатиме 1100 грн за 28 годин на місяць при нинішній батьківській платі у 210 грн/міс.

Звичайно, що після такого присутні на засіданні Громадської ради батьки та активісти розкритикували проект міської влади та змогли пригальмувати процес реалізації концепції.

На сесії міськради 25 квітня депутати під тиском громадськості міста вирішили відкласти питання на майбутнє.

Це подарувало мешканцям Дніпра надію на два варіанти розвитку подій:

що ніякої реформації музичних та художніх шкіл у місті не буде
що міська влада разом із громадськістю та під її тиском розробить альтернативну концепцію реформи

Другий варіант наразі домінує – створюються робочі групи, йде активне обговорення з громадою, виносяться на розгляд актуальні питання тощо.

Представник батьків однієї зі шкіл та член робочої групи, яка займається удосконаленням концепції та пошуком альтернативного підходу у цьому питанні, Сергій Чернявський зазначив, що наразі Департамент гумполітики дослуховується порад містян і в багато чому йде на зустріч активістам.

«До Департаменту наразі я не маю жодних питань. Я є прихильником того підходу, що варто не критикувати, а пропонувати власні варіанти. Ми разом намагаємося шукати альтернативу й приймати ті рішення, які можуть задовольнити обидві сторони», — розповів Сергій Чернявський.

Окрім цього, він повідомив, що сьогодні у Департаменту дійсно є проблеми з бюджетним фінансуванням, які призвели до появи дефіциту у 25 мільйонів гривень на цей рік. Зокрема, це загрожує викладачам, які можуть залишитися без заробітної плати. Тому не дивно, що у міськраді шукають будь-яку можливість зменшити бюджетні витрати та збільшити дохідну частину від комунальної власності.

Проблеми із грошима підтвердилися ще під час презентації проекту на засіданні комітету Громради. У даних, наведених Євгеном Хорошиловим, фонд заробітної плати навчальних закладів на 2018 рік становив 99 млн 697 тис. грн., що майже на 50 тис. грн. менше, ніж у 2017 році.

50 тисяч, на перший погляд, цифра невелика, але варто лише звернути увагу на те, що у 2016 році фонд заробітної плати був на 17% вищий за 2015 рік, а у 2017 році – на 23% вищий, ніж у 2016. Таким чином, 2018 рік можна назвати роком фінансової стагнації сфери культурного виховання у місті.

Не дивлячись на це, робоча група при Департаменті гуманітарної політики має розробити та презентувати нову концепцію реформування системи навчальних закладів естетичного реформування до 15 липня 2018 року. До цього часу підняття цього питання є малоймовірним.

У розрізі цього варто не забувати про «листи щастя», які на початку травня почали отримувати директори шкіл естетичного виховання, які разом із батьками висловили ноту протесту ініціаторам реформи.

В листах до керівників шкіл йдеться, що із закінченням трудового контракту із міськрадою, директор може бути звільнений із посади. Звичайно, що у контексті резонансу навколо дій міської влади, такі листи виглядають як попередження «якщо ти не з нами — тебе буде звільнено».

«Справа в тому, що вже давно міська рада перевела директорів на контракти, хоч контрактна форма і вводиться лише законом, для директорів музичних шкіл такої вимоги немає. І ось цей гачок спрацював. Вони звільняють тих, хто не підтримав реформу музичних шкіл, бо руками директорів хотіли підняти батьківську плату, відправити працівників за свій рахунок у відпустку, зняти всі надбавки і скоротити обслуговуючий персонал. При презентації їхньої реформи департамент «спалився», коли показав таблицю фінансування, де фонд заробітної плати в 2017 році був вище, ніж в 2018. Це й стало причиною жорсткої економії і переведення 60% на самоокупність», — прокоментував ситуацію правозахисник Олексій Погрібняк.

У свою чергу, одна із директорок шкілна умовах анонімності повідомила у коментарі Дніпрограду, що наразі не існує законного механізму переведення учнівських груп на самоокупність.

«Згідно із чинними документами, вартість навчання у закладах естетичного виховання визначається лише раз на рік і не має змінюватися до його завершення. Особисто я не уявляю як можливо перевести дітей на самоокупність в рамках законодавства. Єдиний можливий варіант на сьогодні – відрахувати тих дітей, які навчаються за бюджетний кошт. Важко сказати хто зможе піти на такий зухвалий крок», — зазначила директорка.

Також вона повідомила, що заявленої суми у 1100 гривень на місяць не вистачить аби школи були самоокупними. Це можливо лише у тому випадку, якщо діти будуть навчатися у молодих викладачів, які не мають надбавок за вислугу років та певного статусу, який передбачає додаткові бонуси. Якщо казати про навчання у досвідчених вчителів, які складають більшість у школах естетичного виховання, то його вартість має бути не менше 1500 грн.

Зібравши до купи всю наведену інформацію, можна зробити висновок, що саме через прогалини у бюджеті, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради нашвидкоруч і накидав цей нарис концепції. Він мав тихо пройти через сесію міськради та затулити фінансові дірки в гуманітарному секторі. Але головна проблема полягає не в тому, що міська влада десь проґавила 25 мільйонів, призначених на освіту, а в тому, що вона вирішила зіграти суто в одні ворота, не звертаючи уваги на потреби та права мешканців міста. При цьому, у міськраді не врахували, що у Дніпрі існує громадянське суспільство, і саме завдяки ньому сьогодні йде поглиблений процес вивчення питання реформування шкіл естетичного виховання з урахуванням думки громади міста.

Тим часом, електронна петиція до міського голови з вимогою залишити бюджетне фінансування музичних та художніх шкіл зібрала 1000 голосів з 900 необхідних і має бути розглянута на відповідній комісії. 

Що буде далі – поки невідомо. Можливо, робоча група і громадські активісти зможуть створити ідеальну концепції, але для цього потрібний час. Саме влітку вирішиться доля музичних і художніх шкіл у Дніпрі. Тоді і стане зрозуміло чого чекати від міської влади в плані культурного розвитку міста.

Автор: Антон МОРОЗ