Електронні реформи у Дніпрі: досвід Європи

logo

Електронні реформи у Дніпрі: досвід Європи

Останні роки у Україні активно впроваджують електронне урядування. Одним з найяскравіших прикладів електронної демократії та використання електронних послуг все помітніше стає Дніпропетровщина. Українці помічають, що розвиток, притаманний європейським країнам, нарешті дійшов й до нас, і характерно починається з Дніпра.

У вересні 2016 року естонська красуня, радниця міського голови Дніпра Бориса Філатова Яніка Мерило та президент Фонду Східна Європа (ФСЄ) Віктор Лях домовилися про співпрацю у сфері розвитку електронної демократії в місті, впровадження повноцінних електронних послуг і створення нових автоматизованих центрів надання адмінпослуг (далі – ЦНАП). Фонд підтримуватиме проекти в цих сферах в рамках EGAP Challenge – спільної ініціативи з програмою EGAP.

Наразі у Дніпрі функціонують два ЦНАПи, які надають 213 послуг нашим містянам. Найбільш актуальними є земельні питання, реєстрація прав на нерухоме майно, накладення арешту, припинення підприємницької діяльності тощо. Зауважимо, один такий центр розташовується у торговому центрі на лівому березі Дніпра, а інший у приміщенні міської ради на правому березі, що доволі зручно для місцевих мешканців.

Нещодавно у Дніпропетровській ОДА презентували перший мобільний ЦНАП — пілотний проект мобільних ЦНАПів придуманий у Кам’янському. Він являє собою кейс, в якому міститься ноутбук, принтер, сканер, модем та веб-камеру. Такий мобільний ЦНАП дозволить людям з особливими потребами отримувати необхідні довідки та послуги.

Також на Дніпропетровщині, в Олександрополі Солонянського району був відкритий перший сільський ЦНАП. Загалом у регіоні функціонують понад півсотні центрів надання адмінпослуг. Для їхніх працівників регулярно проходять курси стресостійкості, адже не так просто витримати повний робочий день спілкуючись з людьми.

Окрім європейських партнерів, бажання, а головне й можливості розвивати електронне урядування є також у місцевих розумників. Дніпровський айтівець Дмитро Дубілет, автор ідеї порталу електронних послуг iGov, стрімко розвиває проект разом зі своєю командою.

«Я мрію, щоб наступний голова нашої держави був айтівець. Не стверджую, що неодмінно треба вміти програмувати, однак мати базові знання про те, що таке сучасні технології просто необхідно! У всьому світі загальновизнаною стала думка про те, що правильні банкіри — це, в першу чергу, айтівці. У торгівельній галузі – теж так, у логістиці – відповідно. ІТ важливо у будь-якій сфері, а в державному управлінні – тим паче», — якось написав на своїй сторінці у мережі менеджер проекту iGov.

Проект iGov — це портал, на якому зібрані державні послуги в електронній формі. Громадяни і бізнес постійно взаємодіють з державними органами, і коли доводиться зустрічатися з чиновниками, аби отримати ту чи іншу послугу це породжує корупцію, ускладнює та затягує процес.

Якщо ж послуги будуть переведені в електронний вигляд – громадянам не буде сенсу пропонувати хабар, а чиновники не зможуть його вимагати, адже не матимуть можливість впливати на процес отримання послуги.

На сьогодні дуже популярна послуга — оформлення закордонного паспорта. В рамках iGov волонтери запустили електронні черги на його отримання у декількох регіонах, зокрема, на Дніпропетровщині. Але, за словами Дубілета, катастрофічно не вистачає обладнання, державних органів, які підключились до iGov. Через це багато громадян заходять на послугу оформлення і не знаходять вільних місць в електронній черзі. Особливо ця проблема проявилася, коли настав безвіз, адже багато українців вирішили зробити паспорти нового зразка.

Редактор Дніпрограду мала можливість скористуватися електронним послугами на порталі iGov: електронна черга на отримання ІD-картки, отримання закордонного паспорту та зміна реєстрації місця проживання.

 

Ці послуги передбачають частково-електронний вигляд, адже двічі зустрітися з чиновниками таки довелося. В цьому разі, перевага лише в тому, що аби подати документи – не потрібно стояти у живій черзі. Треба лише обрати зручний час та вчасно з’явитися в управлінні міграційної служби.

Та, як виявилося з досвіду, величезним недоліком є не інформованість працівників про наявність відвідувачів у електронній черзі. Схема діє наступним чином: громадянин записується в чергу, отримує на електронну пошту перелік необхідних документів та приходить у призначений час в управління. Відомості про цього громадянина отримує лише керівник управління, який в цей час знаходиться в своєму кабінеті, а не в приймальні відвідувачів, або взагалі знаходиться в іншому місці. Тому все одно доводиться продиратися через натовп незадоволених бабусь до кабінету працівників ДМС із фразою «Мені тільки спитати» і особисто повідомляти уповноважених, що я ж таки за електронною чергою, прибув у призначений час.

Така проблема обумовлена тим, що більшість управлінь ще не обладнана електронним таблом, на якому виводиться порядок відвідувачів і через яке викликається наступний у черзі.

Серед провідних реформ в електронній демократії слід виділити проект партиципаторний бюджет або бюджет участі – можливість громадян самим розподіляти бюджетні кошти. Дніпряни подавали громадські ініціативи і голосували за проекти.

Пілотний проект партиципаторного фінансування у Дніпрі зібрав майже рекордну для країни кількість ініціатив – більше заявок зареєстровано лише в столиці.

Протягом місяця дніпряни активно голосували за запропоновані громадські ініціативи, і врешті обрали 64 найкращі проекти. Більшість ініціатив стосувалися комунального господарства, благоустрою та спортивної галузі.

Абсолютними лідерами голосування стали проекти у сфері культури та туризму (20,5 % голосів), спорту (18,8% голосів), освіти (13,5 % голосів), благоустрою та інфраструктури (12,8% голосів). Серед них проекти-переможці стосовно підтримки розвитку дитячого спорту, поліпшення бази музичних шкіл, створення сучасного коворкінг-центру для молоді, енергозберігаючі заходи у школах міста, створення зони відпочинку та оздоровлення. Протягом року місцева влада зобов’язана повністю реалізувати проекти, які перемогли у голосуванні.

«Завдяки впровадженню громадського бюджету вдалося створити величезну базу потреб мешканців і побачити, на що мешканці міста звертають увагу і чого вони потребують. Дуже позитивним моментом є соціальний вибух активності мешканців. Протягом усього місяця голосування тривала запекла боротьба за кожний голос. Цей процес також дозволив виявити нових громадських лідерів, які співпрацюють з органами влади і здійснюють контролюючу функцію. А ще люди навчилися об’єднуватися навколо ідей і проектів — це найголовніше», — зазначив автор проекту-переможця «Молодіжний коворкінг-центр» Владислав Мельничук.

Серед українських міст-учасників програми «Бюджет участі» Дніпро став рекордсменом із активності під час голосування. Свою думку висловили 37,5 тис. містян. Це майже 4%. Водночас у Києві цей показник склав 1%, у Львові – 2,5%.

Нещодавно стартувала друга хвиля проекту.

Отже, зміни в країні відбуваються, електронні послуги впроваджуються, хоча й не так швидко, як би всім хотілося. Та досвід європейських країн показує, що реформи не робляться за один день. Наприклад, лідер в електронному урядуванні Естонія витратила 15 років аби досягти таких успіхів.

Залишається вірити, рухатись і трохи менше бути скептиками. Іноді українцям не вистачає бути більш романтичними.

Автор: Анастасія ГОРЯЧА