Денаціоналізація «Зорі» сталася мовчки, коли б не футбол

logo

На сесії обласної ради, яка пройшла 22 червня, добігла формального кінця історія про роздержавлення контрольованих облрадою друкованих ЗМІ, що тривала два з половиною роки. Після низки конфліктів та взаємних звинувачень, які мали місце в цей час, саме голосування пройшло майже непомітно.

Газета «Зоря», створена 1917 року під назвою «Звезда» в якості органу Катеринославського комітету РСДРП, до початку цих подій підійшла у вигляді комунального підприємства та двох газет – «Зоря-­город» та «Зоря­-область».

З обраним 2015 року складом обласної ради стосунки у тодішнього керівництва КП та видань відверто не склалися. У «гарячу» фазу конфлікт перейшов влітку 2016 року. 28 липня газета «Зоря» вийшла із зверненням до читачів, в якому заявила, що буде реформуватися згідно з законодавством попри бойкот з боку обласної ради. У звернені керівництво «Зорі» скаржилося, що «з грудня 2015 року не отримувало грошей на висвітлення діяльності обласної ради, але продовжувало це робити відповідно до статуту підприємства», в лютому колектив прийняв рішення реформуватися й потрапити в пілотний проект з роздержавлення комунальної преси.   

На думку авторів звернення, упродовж місяця – тобто, в березні 2016 року, засновник – тобто, Дніпропетровська обласна рада – згідно з законом мав був визначитися, повідомивши про своє рішення з цього приводу. Натомість, у травні обласна рада замінила склад наглядової ради комунального підприємства, у червні приміщення редакції в будинку по вулиці Старокозацькій, 52 передали іншому комунальному підприємству облради. Власне, це приміщення та актову залу площею понад 200 квадратних метрів і називали причиною суперечки між облрадою та керівництвом газети. 1 серпня від виконання обов’язків усунули редактора Ксенію Зайцеву та розпочали службове розслідування, 15 серпня невідомі особи підпалили її машину.

Наприкінці серпня колектив видання з новим керівництвом прийняв рішення перенести процедуру роздержавлення на пізніший термін. За кілька місяців звільнили – зі скандалом та викликами поліції – Сергія Чернявського, колишнього голову наглядової ради, яку називали фактичним керівником видання. При цьому, сторони обмінялися звинуваченнями у сумнівних зв’язках. Чернявського називали пов’язаним з «вілкулівським угрупованням», а призначеному на його місце Володимиру Пісоцькому пригадали роботу помічником Олега Царьова.

Після всіх цих подій справи «Зорі» пішли настільки добре, що видання облради рекламувало харчові добавки на головній сторінці свого сайту.

На сесію обласної ради 22 червня 2018 року було винесене рішення «Про реформування друкованого засобу масової інформації та редакції, власником яких є Дніпропетровська обласна рада». Згідно з рішенням, облрада виходила з числа засновників обох газет та комунального підприємства. Комунальне підприємство підлягало реорганізація в ТОВ, засновниками якого є члени трудового колективу. Виконання функцій голови комісії з реорганізації покладалося на головного редактора Пісоцького. Ані приміщення редакції на Старокозацькій, 52, ані актової зали в тексті рішення не було.

В день сесії, на якій було винесено на голосування дещо перезріле з 2016 року питання, в облраді та довкола було неспокійно геть з інших причин. Режим охорони посилили через мітинг ветеранів війни в Афганістані, що прийшли з вимогою усунути головного лікаря обласної медико­-соціальної експертизи. Депутати і працівники облради розповідали один одному про те, як в іншій області «афганці» посадили якусь-­то посадову особу до сміттєвого бака.

Дискусії того дня на сесії облради виникали з кількох різних приводів. Представника Радикальної партії Забару обурило бюджетне рішення про виділення 10.000.000 гривень на розвиток робототехніки в школах. Не саме по собі, а на фоні того, що в дві школи в Апостолівському районі опалюються пічками на твердому паливі віком десятки років, і через пожежну небезпеку навчальний рік в них може не розпочатися. Ситуація і справді нагадує анекдот з російського життя: «До конца года правительство планирует подключить к Интернету все школы страны. При этом 15% школ не подключены к канализации. Школьникам предлагается справлять нужду в комментариях и на форумах».

Двічі стало приводом для дискусій церковне питання. Спочатку Ірина Туровська з «Самопомочі» критично висловилась щодо питання про передачу допоміжних приміщень в лікарнях церкві Московського патріархату і запропонувала голосувати його окремо від інших частин рішення про управління комунальним майном.

Потім «Опозиційний блок» раптово перетворився на прихильників відділення церкви від держави і противників звернення щодо надання Україні Томосу на автокефалію церкви. Обидва рази ораторів облрада вислухала і не підтримала.

Роздержавлення ж газети обласної ради, на цьому тлі, геть не виглядало справою, яка хоч якось хвилює депутатів. Жодних обговорень, 81 голос за, 2 проти, 4 утрималися, 11 не голосували, наступний пункт порядку денного…   

Втім, вже передана від обласної ради трудовому колективу «Зоря» стала-­таки якщо не причиною, то приводом для скандалу. Під кінець сесії депутат з фракції «Укропу» Павло Хазан згадав, що хоч газети «Зоря» у підпорядкуванні облради вже немає, але коли вона була, то встигла надрукувати календар чемпіонату світу з футболу, що проходить у Росії.

Треба зазначити, що українські посадовці – до голови парламенту та міністра іноземних справ включно – не один раз закликали інші країни бойкотувати чемпіонат у країні­агресорі. На цьому тлі, календар чемпіонату у виданні органа місцевого самоврядування дійсно виглядає в кращому разі сумнівно.

Але слова Хазана про те, що з Росією йде війна, викликали сміх фракції «Опозиційного блоку». Це, власне, і спричинило 5 хвилин розмови на підвищених тонах у сесійній залі – загалом вже не про «Зорю», швидше про непатріотичність поведінки та неприпустимість позиції.

Це і вся увага, яку приділила колишньому своєму виданню Дніпропетровська обласна рада в найдовший день року.

Денис Суханов

Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.