Декомунізувати не можна залишити: дніпрян запрошують взяти участь в історичному форумі

logo
273213_dekomunizuvati_ne_mozhna_zalishiti_dniprj.jpeg


Декомунізувати не можна залишити: дніпрян запрошують взяти участь в історичному форумі

Цієї суботи, 14 липня, у Дніпрі відбудеться перший Всеукраїнський історичний форум «Декомунізувати не можна залишити». Родзинки та деталі заходу розповіли організатори форуму під час прес-конференції в ІА «Інформатор», передає Дніпроград.

О 13:00 в громадському інформаційно-виставковому центрі «Mediaprostir» за адресою Поля, 2д відбудеться масштабний історичний форум «Декомунізувати не можна залишити». Захід має стати справжнім просвітницьким та дискусійним майданчиком, де експерти всеукраїнського рівня разом із місцевими мешканцями зможуть обговорити процес декомунізації в Україні, роботу з радянською спадщиною та подолання наслідків радянсько-російської пропаганди.

«В Україні перейменували вулиці та міста, але досі в публічному полі обговорень важливості цих дій не було. Зокрема, і у багатьох українців немає розуміння навіщо потрібна декомунізація. Тому ми вирішили влаштувати, по суті унікальний захід, аби пояснити та донести до суспільства мету та необхідність декомунізації. Форум передбачає декілька тематичних дискусійних панелей. У якості спікерів до нас завітають редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані, представник Інститут національної пам’яті України Богдан Короленко, директор  Науково-дослідницького інституту українознавства при Міністерстві освіти і науки Богдан Галайко, активіст українського культурного опору у пост-радянські часи Тарас Компаніченко. Також до заходу долучаться історики та науковці дніпровського осередку», — розповів організатор форуму Владислав Мельничук.

Голова ГО «Січ-Дніпро» Кирило Дороленко зазначив, що протягом 27 років Незалежності ми досі не провели повне очищення нашої держави від символів тоталітарного режиму.

«Протягом століття окупаційна держава нав’язувала нам проросійське бачення розвитку України. Тому у 1991 році, отримавши незалежність, ми мали б обірвати пуповину з країною, яка організувала нам три голодомори та нищення українців як нації. Замість того, ми умовно отримали продовження радянської України, бо тодішня влада не була готова розірвати зв’язки з тим страшним минулим. Тож і процес декомунізації затягнувся на майже 30 років», — розповів голова ГО «Січ-Дніпро» Кирило Дороленко.

Попри те, що Верховна Рада в квітні 2015 року ухвалила внесений закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку, наразі в нашій країні залишаються недекомунізованими ще сотні об’єктів.

«У Дніпрі досі існують пам’ятники, які мали стосунок до тоталітарного минулого. Зокрема, пам’ятник молодим комсомольцям, пам’ятник присвячений 50-ій річниці Жовтневої революції, пам’ятник Комінтерна та інші. Також в нас начебто перейменовані всі вулиці, але лишаються назви, які викликають питання. Наприклад, вулиця Робкорівська. З одного боку це не було прямим насадженням тоталітарного режиму, проте робкори були позаштатними працівниками НКВС, які займалися репресіями українців», — розповів Дороленко.

Організатори запрошують усіх містян та гостей Дніпра взяти участь у форумі, поспілкуватися та подискутувати із провідними істориками і галузевими фахівцями на тему декомунізації в Україні та області.

Нагадаємо, у Дніпрі ініціюють перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Автор: Дарина ТВАРА Фото: Інформатор


Реклама

А поделиться?



Читайте также: