Час переглянути міф про 240 років існування міста, — нардеп від Дніпра Андрій Денисенко
Про новий, старий і забутий Дніпро як місто з тисячолітньою історією, пише своїй сторінці у Facebook народний депутат Андрій Денисенко, передає Дніпроград.
Денисенко нагадує своїм читачам, що байка про 240 років історії Дніпра і заснування Катериною — останній недобитий міф імперії, останній штучний намул на справжніх джерелах нашої історії.
«Протягом останніх років боротьби українців за незалежність були геть розвінчані і впали московські імперські міфи, якими окупанти з часів першого руйнування Січі Петром І намагалися приспати і задушити вільний дух нашого степу, — наголосив нардеп. — І в серцевині яких стояло моє рідне місто, перероблюване загарбниками під себе, але так і не перекуте в Єкатєрінаслав-Днєпрапєтровск, колоніальний форпост, покликаний усмирити запорозьку вольницю», — наголосив народний обранець.
Як відомо, Пересічин — головне городище слов’янського племені Уличів, розташоване при впадінні річки Самари в Дніпро, вперше згадується в 940 році. Місто на Ігренському острові було зруйноване татарами, та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз. Серед його будівничих і мешканців — козаки-запорожці, бродники, лоцмани, уличі, анти, печеніги, варяги, євреї і половці.
У 1645 році це місто згадується як Новий Кодак, у 1635 як Кодак, у 1524 як Стара Самарь. Тож за різними даними археологічних й історичних досліджень Дніпру і його предтечам до 1200 років, він старший за Москву і появу російського народу.
Також народний обранець розмістив фото сучасного вигляду місця, де колись жили уличі — «дуже красивого і сакрального по суті місця, звідки бере свій початок сучасний мільйонний Дніпро».
«Тут, на піщаних пагорбах острова Чаплі на пересіченні Дніпра і Самари, у 9-13 століттях стояв город Пересічень, центр слов’янського племінного союзу уличів, який за кількістю мешканців і площею дорівнював князівському Переяславу і який дав першопоштовх життю нашого міста та, імовірно, назві Січі. Власне, ніяких див, просто трохи призабутого, але вічного життя», — наголосив нардеп, історик за освітою.
Автор: Ліна ПАНЧЕНКО
