Блакитне озеро на Дніпропетровщині перетворюється на смердюче болото
«Блакитне озеро» могло б стати перлиною зеленого туризму на Дніпропетровщині. Проте через комерційні інтереси, неналежний догляд та постійне замулення воно поступово перетворюється на болото. Про це сьогодні, 28 вересня, під час прес-конференції в прес-центрі Забеба заявив селищний голова Єлизаветівки Максим Голосний. Про це повідомляє Дніпроград з місця подій.
«Цього року озеро цвіло як ніколи. Замість чистої блакитної води — засмічене болото. Протягом останнього місяця рівень води у водоймищі впав на 7-11 метрів. Через різке зменшення води і жарку погоду озеро майже наполовину заросло зіллям. Втім, озером його назвати вже язик не повертається. Справжнє болото з усіма необхідними атрибутами – брудною водою, відсутністю незарослого плеса та відповідним запахом чи, радше, смородом. Із заявами про знищенні Блакитного озера в Єлизаветівці я звертався до керівництва області та до усіх силових відомств. На жаль жодної реакції та конкретних дій немає», — розповів Голосний.
Різке падіння води та його замулення, на думку Голосного, пов’язане з діяльністю місцевої птахофабрики. За його словами, підприємство в нічний час незаконно почало забирати з озера воду.
«За останній рік промислові потужності птахофабрики збільшилися вдвічі, але офіційно в експлуатацію збільшення потужності не було введено. Також ми зафіксували чисельні звернення людей, які працюють на підприємстві, про те, що фабрика почала неконтрольовано забивати глибинні скважини з потужними насосами як на території водоймища, так і на території підприємства. Зазначу, що фабрика щодня споживає колосальну кількість води, через що у прилеглих селах вже рік спустошені колодязі», — зазначив Максим Голосний.
Аби зупинити знищення Блакитного озера в Єлизаветівці, голова селища звернувся за допомогою та відповідною заявою до Генпрокуратури України.
Нагадаємо, мешканці Єлизаветівки неодноразово помічали нахабні та незаконні дії птахофабрики. Відтак нещодавно підприємство вилило на місцеві пасовища тонни курячого посліду.
Автор: Дарина ТВАРА
