96 років тому на Січеславщині більшовики воювали з українськими повстанцями
11 жовтня 1921-го року у Криворізькому повіті червоні воювали з повстанським загоном отамана Іллі Іванова, — відомого українського повстанця, що долучився до антибільшовицького руху у 1919-му році. Саме цим днем датується звіт, складений о 18:00 Агентурно-розвідувального відділення Криворізької повітової ЧК до свого начальства, — губернської ЧК.
«По агентурным сведениям банда Иванова в количестве 45 сабель при 2 пулеметах «Люис» 9-го сего октября делала стоянку в селе Очеретино Федоровской волости. 1. Стоянка длилась с 24 часов 8 октября до 11 часов 9 октября. Находясь в деревне, банда никого не выпускала из боязни обнаружить свое местопребывание». Далі чекісти спробували зачистити населений пункт від повстанців, однак самі потрапили у засідку. «Разведка, не имея сведений о том, что банда Иванова находится в дер. Очеретино, неожиданно попала в засаду. Причем начальник разведочной команды был убит, один красноармеец взят в плен, остальные отпущены. Пулемет «Люис» (що належав каральному загону — Авт.) остался в руках банды. В 18 часов 9 октября банда перешла д. Кашировку Федоровской волости, что 35 [верст] северо-западнее Кривого Рога, где ею был обезоружен отряд красноармейцев в количестве 10 человек и забран один пулемет «Максим», а также убит уполномоченный 2-го участка УЧК Щербина Анатолий. Причем командир отряда, видя безвыходное положение, застрелился. При ликвидации банды со ст. Долинской 10-го сего октября выступил отряд в количестве 100 штыков под командой комроты тов. Сергеева, и в 13 часов 10/Х (тобто 10 жовтня — Авт.) банда была настигнута в колонии Шпринфеля […]. Произошел бой, в результате которого банда не выдержала и, разбившись на мелкие отряды, в беспорядке отступила, держа направление на юг от колонии. Со стороны банды 11 человек [убито] и 11 ране- но. Кроме того, захвачено 6 лошадей, один пулемет «Люис» и несколько пулеметных лент. Преследование банды продолжается» — звітували чекісти.
Нагадаємо, що отаман Іванов боровся проти більшовиків чи не найдовше усіх отаманів Південної України. Коли українські республіканці зазнали поразки у боротьбі з червоними за контроль над територією губернії, загони повстанців кошмарили більшовицьку адміністрацію, звільнюючи цілі села та містечка. Так, наприклад, у березні 1920-го року повстанці звільняли Верхньодніпровськ та навколишні населені пункти. Згодом з повстанцями координував свої дії Нестор Махно, намагаючись вибити з губернії регулярні військові частини більшовиків. Навіть після того, як махновці згорнули боротьбу та покинули Україну, отаман Іванов вів партизанську боротьбу на Криворіжжі, незважаючи на те, що червоні кілька разів оголошували про ліквідацію селянського отамана.
Втім, більшовикам таки вдалося знищити повстанців, — Ілля Іванов був вбитий за деякими даними у грудні 1921-го року, або у січні 1922-го. З ліквідацією отамана на Січеславщині закінчилися активні збройні виступи проти червоних. Надалі більшовики боролися проти «петлюрівського» підпілля, діячів якого розстрілювали по балках губернії та окраїнах Січеслава (що був уже Дніпропетровськом) аж до кінця 20-их років.
На фото: Повстанці Холодного Яру
Автор: Максим МІРОШНИЧЕНКО
