19 серпня у Січеславі: «Просвіта» підбивала підсумки своєї діяльності та відбувався краудфандінг для бібліотеки університету
19 серпня 1917 року у революційному Катеринославі місцева «Просвіта» у газеті «Народне життя» (україномовний додаток до губернського офіційного видання) підбивала підсумки своєї діяльності у регіоні після поновлення своєї діяльності («Просвіту» царська влада закрила у 1916-му) у березні 1917-го. «Просвітяни» згадували, що відкрили свої філіали у Мануйлівці (нині житловий масив Мануйлівський, колишній Воронцовський), Старому Кодаку та у Олександрівську (нині Запоріжжя). Українці зайшли у владу, отримавши кілька посад у місцевому Тимчасовому виконавчому комітеті, також буда створена українська губерніальна рада, що підпорядковувалась Центральній Раді. «Просвітяни» також виступали ініціаторами створення українізованих військових частин та створили місцеву філію всеукраїнського вчительського товариства, яке у січні 1919-го року ініціювало перейменування міста у Січеслав.
Також «просвітяни» встигли відкрити власну публічну бібліотеку, налагодити видання брошур та листівок, організацію публічних лекцій, які пропагували ідею автономії України, українізації військових частин, історію козаччини у краї та інше. «просвіта» також налагодила постачання книгами сільських бібліотек та відправляла брошури на фронт солдатам. Станом на 19 серпня 1917-го року «Просвіта» мала достатньо розгалужену мережу у регіоні: Катеринославський повіт – Романкове, Аули, Запоріжжя-Кам’янське, Новий Кодак, Старий Кодак, Лоцманська Кам’янка, Сурсько-Михайлівка, Краснопілля, Діївка, Кинь-Ґрусть, Кринички, Покровські копальні, м. Нікополь; Верхньодніпровський пов. – Комісарівка, Знаменівка, Лихівка, Лозоватка, Саксагань, Довгинцеве, Успенівка; Олександрівський пов. – Гуляй-Поле, Кривий Ріг, Покровське, Кінські Роздори, ст. Попасна, гор. Олександрівськ; Новомосковський пов. – Мануйлівка, Підгородне, Петрівка, Дмухайлівка, Перещепине, Шульгівка, Гупалівка, Кам’янка, селища Сагайдачний, Катерининський та місто Новомосковськ. Павлоградська «Просвіта» спочатку була філією, а потім одійшла і сама стала відкривати у своєму повіті філії.
«Придивляючись до роботи «Просвіти», можна побачити, що у перші часи відновлення цікавість до неї мас, як і сама робота товариства, піднімається дуже високо. Далі, коли гарячка перших вільних днів спадала, падала й робота «Просвіти», бо меншало число її робітників. Та проте це не одбилося шкодливо на дальшій роботі, бо дало змогу підвищити свої сили й розмітити роботу так, щоб кожний міг зробити як найбільше. Зараз, коли на черзі стоять вибори у волосне земство, а там і до Установчої ради (Учредительного собранія), треба дуже бережливо витрачати робочі сили «Просвіт» не на ці дрібні справи, а як найширше провести агітацію що до цих виборів», — писала газета «Народне життя».
А через рік, 19 серпня 1918-го року, коли місто перебувало уже у складі Української Держави на чолі з гетьманом Скоропадським тут готувалися відкрити перший за історію Катеринослава/Січеслава/Дніпра університет. Наразі громадяни міста влаштували благочинну акцію для збору коштів для майбутньої бібліотеки заходу. Зараз заходи такого формату називають краудфандінг, — коли небайдужі люди влаштовують ярмарку чи гуляння, кошти якого йдуть на певну справу. 19 серпня у саду Англійського клубу (нині порожній будинок Офіцерів біля театру ім. Тараса Шевченка) було влаштовано благодійне гуляння . У саду грали два оркестри, у літньому театрі давали виставу «Темна пляма», над садом літали аероплани, у кіосках продавалися квіти, цукерки, що надали дами вищого місцевого товариства. Вхід у парк був платний та складав 2 карбованці з дорослого та 1 карбованець – з учнів університету. Усього вдалося зібрати 25 тисяч карбованців, що додавалися до 50 тисяч, які раніше виділила для університетської бібліотеки Міська Дума.
Автор: Максим МІРОШНИЧЕНКО
